12 цистерн з меланжем з Радехівщини відправлять на утилізацію у російське місто Дзержинськ. За два місяці область має повністю позбутися небезпечного радянського спадку. Щоб оцінити шкоду, якої може завдати витік меланжу, військові зумисне його розливають. Так перед довгою дорогою, яку проїдуть цистерни із ракетним паливом, тренуються діяти у випадку надзвичайної ситуації.

“Всі працюють у засобах індивідуального захисту, як дихання, так і шкіри, так що шкоди, для особового складу немає ніякої”, - каже начальник відділу зберігання ракетного палива Любомир Дергун.

До відправки на утилізацію готові 650 тонн ракетного палива. Залишиться ще 1400, які обіцяють вивезти до кінця літа. Однак прогнозувати щось бояться, адже ще місяць тому Львівщина мала повністю позбутися меланжу. Підвела російська компанія, яка виграла тендер на його переробку.

“На протязі 6 місяців не було ніякого руху, бо були в Росії відповідні зміни в законодавстві, зміна власника виконавця робіт і інші процедури, які вплинули на виконання цього заходу”, - каже заступник командувача ЗОК з логістики Сергій Ніколаєв.

Для самих військових вивезення ракетного палива - подія не надто втішна. Разом з меланжем, вони позбудуться і роботи. Радехівські склади розформують. Невідома і доля військового містечка, у якому мешкає 80 осіб.

“Страшно. Чому? Була робота, було житло, були забезпечені. А як розформують, з чим ми лишимося. В нас газу нема, так, як автобус школярик ходить, то дітей довозять, а в садочок самі возимо. Як дальше будем жити не знаємо, ми можемо бути покинуті”, - каже військовослужбовець Емілія Слюсарчук.

Забрати мешканців під свою опіку обіцяє районна влада. Але для цього Міністерство оборони має виділити 8 мільйонів гривень, аби залагодити усі проблеми військового містечка.

“По військовому містечку вже є розроблені заходи, що має бути там. Там мають дальше проживати люди, ми прорахували скільки треба коштів, щоб довести його до нормального стану - підвести газ і з’єднати зі всіма інженерними комунікаціями”, - каже голова Радехівської райдержадміністрації Мирослав Богіра.

Після розформування складів авіаційного палива залишаться нічиїми й майже 60 гектарів території, які вони займають. Як бути із цією землею, військові та посадовці поки вирішують.