Історія Аміна типова для африканських диктаторів-військових. Хоча від своїх колег "по цеху" Іді Амін вирізнявся патологічною жорстокістю. За час його правління жертвами режиму стали більше 500 тисяч його співгромадян. При цьому — щонайменше 2 тисячі угандійців диктатор убив особисто.
Про маніакальне безумство Аміна свідчив лише один його титул. Повністю він звучав так: "Його величність пожиттєвий президент, фельдмаршал Аль-Хаджі Доктор Іді Амін, Повелитель усіх звірів на землі та риб у морі, завойовник британської імперії в Африці загалом і в Уганді зокрема".
Тих підлеглих, хто не міг з першого разу повторити титул диктатора, моментально відправляли на корм крокодилам. В країні Амін проводив хаотичні та незрозумілі реформи, провал яких він покладав на усіх, кого тільки можна: християн, євреїв, місцеві племена. Годі й казати, що всі вище перелічені групи населення Амін намагався чимшвидше знищити.
Безумства Аміна тривали вісім років. У 1979 році Амін розв’язав украй невдалу війну проти сусідньої Танзанії. Воювати його солдатам було практично нічим, казна була порожня, угандійці вмирали з голоду. Розбивши сили Аміна, танзанійці окупували країну, диктатору довелося тікати до Лівії.
Останні роки життя Амін провів у Саудівській Аравії. Диктатор страждав на манію переслідування. Амін скаржився, що його хочуть убити та нарікав, що постійно отримує листи та телефонні дзвінки з погрозами. Помер тиран від серцевого нападу в одному зі шпиталів Джидди.