Днем народження довгоочікуваної дитини для англійського подружжя Джона та Леслі Браунів стало 25-го липня 1978-го року.
За дев'ять місяців до цього, у листопаді 1977-го, двоє британських науковців провели експериментальну процедуру, яка згодом отримала офіційну назву in vitro.
Її позитивний результат, а саме народження здорової донечки у Браунів, затвердив основу для розгортання повноцінної боротьби з безпліддям у новому тисячолітті. Технологія штучного запліднення стала революційним проривом і принесла визнання своїм авторам.
Читайте також: Пили і будуть пити: боротьба з п'янством у СРСР за відома була приречена на поразку
У 2010-му році фізіолога й головного візіонера in vitro Роберта Едвардса нагородили Нобелівською премією. На той момент кількість народжених від штучного запліднення вже сягнула близько чотирьох мільйонів осіб. Чимало з них сьогодні самі стають батьками у природній спосіб. І це розвінчує міф, нібито “народжені з пробірки” не можуть давати здорових нащадків.
Схожі вигадки певною мірою сформувались через етичну проблему, яка поставала перед громадськістю. Деякі духовні лідери, моралісти та навіть науковці ставилися до штучного запліднення вкрай скептично, тим більше, на різних етапах вони вимагали зупинити дослідження.
За статистикою, у світі більше 10% безплідних пар. Тоді у 1977-ому Джон та Леслі прийшли до клініки після дев’яти років спроб завести дитину. Після маніпуляцій над статевими клітинами Браунів, готову до розвитку яйцеклітину повернули у лоно матері.
Через відповідний час із допомогою кесаревого розтину на світ з’явилася Луїза. Сьогодні вона виховує двох власних дітей. І це стало кращим доказом не лише успішного втілення у реальність ідеї запліднення in vitro, а й нової віхи, що розпочалась у медицині.