Безпосередньою причиною радянської інтервенції стала Празька Весна. Керівництво СРСР розуміло, що якщо дасть провести Олександру Дубчеку ліберальні реформи, то назавжди втратить плацдарм в центральній Європі.
Більше того, існувала реальна загроза розвалу усього комуністичного блоку в східноєвропейських країнах.
Військову операцію "Дунай" розробили в рекордні терміни. Мета кампанії – знешкодити правлячу верхівку Чехословаччини, поставити на її місце вірних Москві людей та придушити будь-який ймовірний опір.
Загалом у операції брали участь більше півмільйона солдатів та офіцерів країн ОВД та більше 5 тисяч одиниць військової техніки. Було створено два фронти – Прикарпатський та Південний, а вторгнення в Чехословаччину відбувалося з 18-ти різних напрямків.
Опиратися міці радянського союзу чехи та словаки не мали змоги. Війська блискавично окупували усю територію країни. Для того, щоб запобігти масштабному кровопролиттю, керівництво Чехословаччини закликало населення не чинити опору загарбникам.
Втім, унаслідок кількох збройних сутичок, які все ж відбулися під час вторгнення, загинули більше сотні громадян Чехословаччини, понад 500 – отримали поранення.
Результатом операції "Дунай" стало усунення від влади Олександра Дубчека та його реформаторської команди, а також згортання "Празької весни". А на чолі Чехословаччини стало лояльне до Москви керівництво. Війська ОВД залишалися у Чехословаччині аж до 1991 року.