Тож, вітчизняні виробники жаліються на неможливість конкурувати на власному ринку. Разом відзначають і деяку підтримку з боку держави.
“В Податковому кодексі нам на 10 років дали такі преференції як нульова ставка на прибуток. Тому що дійшли вже до того, що ми 150 гривень на одну людину виготовляємо, якщо казати в натуральну величину. А якщо подивитися скільки завозимо, а завозимо ми на суму більше 500 грн. Це офіційна статистика”, - каже голова правління Української асоціації підприємств легкої промисловості Валентина Ізовіт.
При цьому, за словами виробників, залишається низка інших проблем, що ускладнюють розвиток галузі. Зокрема, речові ринки, які є основними каналами поширення контрабандної продукції.
“Україна не зможе просуватись у Європу і взагалі до цивілізації за допомогою базарів. Що на сьогодні є базари - це і тіньова економіка, і грунт для корупції, і грунт для контрабанди”, - каже гендиректор концерну "Ярослав" Олександр Барсук.
Не меншою проблемою виробники називають і знищення суміжних з легкою промисловістю галузей в країні. У сільському господарстві - практично відсутнє виробництво льону, вовни та шкір; у хімічній галузі - виробництво хімічних ниток і волокон.