Попри те, що ООН з питань освіти, науки і культури створили ще у 1945 році, СРСР залишався осторонь членства до смерті Йосипа Сталіна у 1954 році. Причина – надзвичайна напруга, яка виникла між СРСР та країнами Заходу після завершення Другої світової війни.
Одразу ж після смерті диктатора почався період так званої "першої відлиги" у відносинах між Радянським союзом та союзниками. УРСР, як і білоруська РСР, формально отримали право вести зовнішню політику. Насправді це прискіпливо контролював Кремль, але Києву та Мінську на короткий час дозволили "погратися у самостійність".
Ставши членом ООН з питань освіти, науки і культури, УРСР одразу ж долучилася до діяльності організації. Особливу увагу радянська Україна приділяла збереженню своїх культурних пам'яток, зокрема, давньої архітектури Львова, Чернівців та інших міст України.
Читайте також: Polaroid завоював людство миттєвими фото
На території України сім об'єктів входять до світової спадщини ЮНЕСКО. Серед них – Київський Софіївський Собор, Києво-Печерська лавра, історичний центр Львова, Букові праліси Карпат, Херсонес Таврійський та інші пам'ятки.
Ставши незалежною, Україна у 1993 році виступила з ініціативою розробки "Програми культури миру". Мета проекту – формування психології мирної культури, клімату довіри і толерантності в усьому світі.
Зараз Україна бере активну участь у роботі кількох комітетів ЮНЕСКО, які займаються охороною історичних пам'яток, розвитком освіти і науки та громадянського суспільства.