"Умови в Лук'янівському СІЗО просто жахливі. Потрапити туди - це все одно, що отримати термін суворого режиму в камері довічного ув'язнення. Не дарма там бувають суїциди. Просто від безвиході. В мене була камера на вісім квадратних метрів. Хоча за правилами на одну людину має бути чотири метри. На вікні, яке має 40 на 40 сантиметрів, потрійні ґрати. Його дозволяли відкривати, щоб трохи повітря зайшло. Сонця взагалі не видно", - поділився активіст в інтерв'ю Gazeta.ua.

За словами Дзиндзі, це СІЗО будували ще при Катерині ІІ.

"Тарганів, павуків і подібного в нас не було. Але в інших камерах є. В нас стояло два двоповерхових залізних ліжка. Матрац такий брудний і жахливий, що спати неможливо. Подушка така ж, напхана ватою. Постільну білизну не дають. Правда, мені через мою публічність дали. Одним словом, затриманим там жахливо", - зауважує він.

Дзиндзя сидів в секторі, де колись утримувався Юрій Луценко.

"Це камера з посиленим режимом. До речі, мій адвокат, Смалій, якого затримали начебто через напад на суддю, сидить в камері Луценка. Навіть спить на його ліжку. Зі мною сиділо ще двоє чоловіків. Циган за розбійний напад і концертний директор Ігоря Завадського - Андрій Брігіда. Він вже два роки там сидить. Вини своєї не визнає. От циган свою вину визнав, але в СІЗО сидить вже три роки без суду. За останні дев'ять місяців не мав жодних слідчих дій. Четверте місце було пусте. Якби там ще хтось сидів - нам навіть не було чим дихати", - розповідає Дзиндзя.

Нагадаємо, 27 січня Шевченківський райсуд зняв кримінальне обвинувачення із активіста "Дорожного контролю" Андрія Дзиндзі.

Як відомо, торік 20 грудня Андрія Дзиндзю та його адвоката залишили за ґратами. Рішення прийняв Апеляційний суд Києва. Дзиндзю звинуватили в участі у заворушеннях біля Адміністрації Президента 1 грудня.