Про політичний підтекст у справі Фірташа
– Такі заяви пан Фірташ робить від безнадії. Ніхто не повірить в те, що він є провідником Революції гідності, а тим більше в те, що він допоміг здолати Януковича. Це дає лише підставу засумніватися у всіх його попередніх заявах.
Позиціювати себе як політичного в'язня – це остання надія достукатись до іноземних суддів, які не вірять в його чесність. За його версією, він був лідером революції, а зараз його союзники намагаються його усунути. Жодна із його заява не ґрунтується на реальних фактах та відповідних документах.
Фірташ може розраховувати хіба на покращення умов перебування у в'язниці.
Політика деолігархізації
– Фірташ раніше непрозоро отримував доходи від ринку газу і заробляв на цьому надприбутки. Якби існувала прозора схема на газовому ринку – ці кошти осідали би в бюджеті. І саме новий закон про ринок газу запроваджує європейські норми на ринку і зробить його прозорішим.
Відповідні закони дають зрозуміти, що деолігархізація підтримується урядом. Парламент ухвалив низку законів, які б'ють по кишенях олігархів і хоча би частина їхніх грошей піде в бюджет.
Це дає надію, що реформи будуть проводитися не лише за рахунок бідних людей, а і за рахунок олігархів.
Для таких олігархів, як Ахметов та Коломойський є два варіанти. Або вони ведуть прозорий бізнес, будуть платити податки і не впливатимуть на владу, або вони повторять долю Фірташа. Вони можуть перетворитися на звичайних великих бізнесменів, або піти туди де довго перебував Лазаренко.
Енергетична безпека
– В Україні відбулася диверсифікація джерел постачання газу. Газовий сектор ніяк не вплине на безпеку України. Найбільш вразливою є сфера енергетики.
Цей сектор перебуває в руках Ахметова, який працював і, мабуть, працює на Росію. Страшно уявити, що саме ця людина може вимкнути електропостачання у половини України.