Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Антикорупційний суд: коли і як потрібно впроваджувати новий орган?

Коли в Україні з'являться антикорупційні суди?
Коли в Україні з'являться антикорупційні суди? / Дзеркало тижня

Про створення спеціальних антикорупційних судів говорять давно. І влада, і громадськість погоджуються в їх необхідності, але поки далі розмов справа не пішла. При цьому в оприлюдненому Меморандумі між МВФ і Україною йдеться про створення такого інструменту для боротьби з корупцією вже до літа. Чому гальмується формування судів і коли реально вони запрацюють – читайте в матеріалі сайту "24".

3+1

Створення нових структур для боротьби з корупцією – не тільки вимога громадськості після Революції гідності. Це одна з умов західних партнерів України. Зокрема – МВФ, який погоджується на співпрацю з нами при умові, що влада демонструватиме ефективність у боротьбі з корупцією. Як відомо, вже створено три таких органи: Національне антикорупційне бюро України, яке займається досудовим розслідуванням корупційних злочинів, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, яка здійснює нагляд за законністю ведення досудового слідства НАБУ, і Національне агентство з питань запобігання корупції, яке займається моніторингом е-декларацій чиновників, контролем за додержанням органами державної влади антикорупційного законодавства тощо.

Ці структури створювалися під тиском громадськості і західних союзників. Зокрема США, які дуже хотіли бачити в Україні Антикорупційне бюро. Всі три антикорупційні органи формувалися спеціальною комісією на конкурсній основі. Одна з головних умов – їхня повна незалежність від втручання політиків. Тому звільнити членів антикорупційних структур не може ніхто. Для цього повинна бути проведена процедура аудиту, за результатами якої і можуть бути звільнені антикорупційні чиновники.


Українці сподіваються, що Антикорупційне бюро викорінить хабарництво чиновників

Приблизно за таким механізмом має бути створений спеціальний Антикорупційний суд, який, як вважають в ЄС, потрібний Україні. І загалом його формування, на перший погляд, вже на часі, заявляє керівник НАБУ Артем Ситник. Судова гілка влади – одна з найкорумпованіших систем в Україні. За часів Януковича вона повна перетворилася в корпорацію для заробляння грошей. На сьогодні лише 1% українців довіряють судам. Фактично судді – недоторканна каста, де поняття "правосуддя" і "корупція" де-факто рівнозначні. Тому ще восени 2016 року нарешті стартувала судова реформа, в рамках якої мають відбутися кардинальні зміни в системі, що зрештою повинно призвести до зменшення корумпованості серед суддівського корпусу.

Антикорупційний суд – неконституційний орган?

Тому цілком логічним було б і створення Антикорупційного суду, який би безпосередньо розглядав справи, передані НАБУ. Адже функція Антикорупційного бюро – виявляти корупціонерів у вищих ешелонах влади. Зокрема і серед суддів. Нинішні суди, як показує досвід, поки не спроможні виносити реальні вироки корупціонерам – навпаки, вони їх часто-густо виправдовують. Як зазначив у коментарі сайту політичний експерт Тарас Чорновіл, поки всі рішення приймають судді, які не проходили перевірки, а спроба люстрації фактично провалилася. За його словами, нині запрацювала нова Вища рада правосуддя, яка почала виносити перші рішення про позбавлення суддівських мантій. І навіть дала дозвіл на арешт одеського судді Костянтина Бобовського.

На думку виконавчого директора Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександра Леонова, є логіка створення антикорупційних судів. Адже в Україні певний період у правоохоронних органах відбувався "негативний відбір" – коли не було необхідності через слідство довести провину підозрюваного і виграти суд, оскільки все це відбувалося через адміністративний тиск, телефонне право тощо.

Власне, законопроект "Про антикорупційні суди" був розроблений низкою народних депутатів. Однак на початку березня вже нова Вища рада правосуддя винесла рішення про його неконституційність.


Вища рада правосуддя вважає, що парламент не може ухвалювати закон про антикорупційні суди

В свою чергу, один з громадських активістів у сфері боротьби з корупцією – голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін – вважає, що це робиться для того, аби зачистити поле для внесення проекту про антикорупційні суди від президента Петра Порошенка. А саме рішення ВРП не відповідає реальному стану речей. Зокрема, за його словами, законопроект не суперечить Конституції.

Конституція говорить, що призначення на посаду судді здійснюється президентом за поданням Вищої ради правосуддя. Таке призначення має здійснюватися за конкурсом, крім випадків, визначених законом. Цим законом якраз і має стати проект "Про антикорупційні суди",
– зазначає Шабунін.

Експерт наголошує, що право законодавчої ініціативи мають як народні депутати, так і президент. А розмови про те, що виключно Президент має право подати законопроект про утворення нового суду – маячня.

Втім, деякі експерти вважають, що правова колізія дійсно існує. Зокрема, Тарас Чорновіл зауважує, що спеціальні суди, як і військові, заборонені Конституцією. На його думку, більш прийнятним варіантом, який би влаштував і МВФ, було б створення антикорупційної палати в суді.

"Набір в цю палату міг би пройти за додатковим процедурами відстеження доброчесності кандидатів. Щоб всі громадські організації, які займаються антикорупційною проблематикою, зосередилися б на суддях, які мають потрапити в цю палату. Це б влаштувало МВФ і вже влітку могло б запрацювати", – говорить Чорновіл.

А як наголошує Олександр Леонов, громадські активісти, які наполягають на цьому суді, фактично підводять цю ідею під провал через суперечності із Конституцією. Важливо, зауважує політолог, щоб, коли буде подаватися закон, оминути ці проблеми, аби він пройшов експертизу Конституційного Суду.

Безкінечна українська бюрократія і політична конкуренція

Попри можливі проблеми з Конституцією є ще й суто організаційний момент. Як говорить Тарас Чорновіл, на процедуру створення спеціального антикорупційного суду може піти не менше 3-5 років. Знаючи працездатність наших парламентарів, говорить експерт, 7-8 місяців займе лише процес розробки і затвердження закону. Далі – формування експертної групи для відбору суддів. І саме в цьому питанні, зауважує політолог, виникли гарячі суперечки.

Основна проблема виникла через те, хто буде ключовими постатями у створені спеціальної експертної групи, яка має відбирати суддів. Одні вимагали, щоб визначали громадські організації. Інші акцентували увагу на тому, як визначити, чи ці організації справжні, чи фейкові, а які, можливо, і самі – корупційні,
– зазначає Чорновіл.

Як вважає експерт, на процес встановлення цих критеріїв піде ще 7-8 місяців. А далі вже відбір суддів.

"Нагадаю, що 4 членів НАЗК відбирали 8 місяців. А тут мова йде про близько 50 суддів верховного антикорупційного суду і сотні чи тисячі суддів нижчої вертикалі. Це розтягнеться на роки. Тому працювати над вироблянням норм створення такого суду потрібно. Але сподіватися на те, що зараз запустимо цю ідею, і суд до кінця року запрацює – утопія", – наголошує політолог.

Водночас, Олександр Леонов також переконаний, що поспішати з ухваленням закону не потрібно. Це може зашкодити діяльності судів. Крім того, треба дочекатися перезавантаження Верховного Суду України, який зараз оновлюється.

Цей законопроект не можна писати на коліні. Буде втрачений час, потім піде розчарування, політична боротьба. Треба підійти відповідально. Вже маємо приклад закону про люстрацію, який продавили, і який через недосконалість породив велику кількість проблем,
– говорить Леонов.


Збій з перевіркою е-декларацій показує, що не варто наступати на старі граблі

Тому, наголошує експерт, для початку треба подивитися, яким чином буде перезапущений Верховний Суд. Адже це надважлива частина судової реформи, яку вдалося провести в Україні.

Україна стає більш проєвропейською, тому що президент позбавляється права скасовувати та призначати нові суди. Ці права передані Верховній Раді. Фактично президент віддав найголовнішу ядерну зброю по впливу на суди, яку завжди мали глави нашої держави,
– зазначає політолог.

Загалом, попри необхідність антикорупційних судів, створювати їх в екстремальному режимі не варто. Сьогодні є чимало претензій до роботи НАБУ, САП і особливо НАЗК. Справді, такі структури не можуть швидко давати реальні результати. Але потрібно простежити тенденції. Наразі часто в роботі антикорупційних органів чимало суперечностей, а також звучать постійні нарікання на їхню професійність. Хоча не можна виключати, що певні політичні сили спеціально намагаються нівелювати їх значення, щоб повернутися до старої корупційної системи. Але Антикорупційний суд має бути дійсно незалежною судовою інстанцією, щоб суспільство могло побачити, що чиновників-хабарників не тільки гучно на телекамери затримують, аби потім відпустити, а що здійсненне справедливе правосуддя.

Читайте також: Єфремов і сепаратизм: чи варто очікувати реального вироку проти екс-регіонала?

Джерело: 24 канал
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук