Антимонопольний комітет України оштрафував Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та ТОВ "Аерохендлінг" на 68 тисяч гривень та 58 тисяч гривень відповідно за порушення закону про економічну конкуренцію. До чого тут Коломойський? ТОВ "Аерохендлінг", яке займається обслуговуванням літаків та пасажирів у "Борисполі", входить до групи офшорних компаній, які підконтрольні українському олігарху.

У чому тут конфлікт?

Розслідування антимонопольного комітету показало, що "Бориспіль" дав "Аерохендлінгу" можливість монополізувати ринок послуг в аеропорту.

У 2015 році "Бориспіль" оголосив конкурс на оренду 157 кв.м. для організації підприємницької діяльності у сфері послуг на 10 років у терміналі D. Щоб обрати найкращих, до потенційних орендарів встановили наступні умови:

  1. Наявність сертифікатів відповідності забезпечення обслуговування пасажирів
  2. Наявність укладених з авіакомпаніями договорів або попередніх договорів про харчування пасажирів при затримці авіарейсів в аеропорту Бориспіль
  3. Наявність досвіду роботи у міжнародних аеропортах не менше 3 років
  4. Наявність фінансової можливості виконання умов договору, чистий дохід від реалізації продукції 25 мільйонів гривень за рік
  5. Внесення авансу у розмірі 2,3 мільйони гривень.

Такі умови були поставлені для усіх без виключень конкурсантів, серед який переважна більшість була малими підприємцями. Тому за всіма прописаними критеріями підійшла лише одна компанія – Ігоря Коломойського ТОВ "Аерохендлінг", яка і виграла конкурс.

Разом з тим, іншим підприємцям запропонували взяти в оренду приміщення для роботи у сфері обслуговування у терміналах B та F. Тут цікаво, що термінал В закрили ще у 2012 році, а термінал F закритий з 2013 року і зараз очікує на реконструкцію на вантажний. Отже обидва термінали фізично не пристосовані для роботи у сфері послуг – там просто нема людей, яких можна обслуговувати.

В Антимонопольному комітеті назвали такі умови, які були прописані під конкретного учасника, незаконними. За словами АМКУ, підприємцю достатньо мати лише дозвіл на ведення діяльності, щоб орендувати державне місце.

Пізніше розслідування комітету показало, що і ТОВ "Аерохендлінг" не підходило під умови конкурсу. Досвіду роботи у компанії лише півтори роки із трьох потрібних. Що не завадило аеропорту після конкурсу укласти ще один договір з ТОВ "Аерохендлінг" на оренду за мінімальну ціну — 667 грн за метр квадратний. Для порівняння: інші підприємці, які пройшли по іншому конкурсу, платять більше 20 тисяч гривень за метр квадратний на місяць.

За умовами договору ТОВ "Аерохендлінг" має право здавати у суборенду приміщення в терміналі D. Тобто, надавати своє місце іншим підприємцям, але часто на своїх умовах та за вигідною для себе ціною. Чим ця компанія зараз і займається. За даними Антимонопольного комітету, один з підприємців суборендує у "Аерохендлінгу" 73 квадрати за 100 590 грн на місяць. При цьому сам "Аерохендлінг", за умовами договору, передає аеропорту 68 000 грн на місяць, залишаючи собі 30 тисяч тільки з одного підприємця. Таких же підприємців-суборендаторів у них нараховується близько двох десятків.

Сам ТОВ "Аерохендлінг" стверджує, що малі підприємці хочуть руками Антимонопольного комітету витіснити компанію з ринку надання послуг у аеропорті "Бориспіль".

Антимонопольний комітет дає тільки перші результати розслідування і планує далі розкривати порушення в аеропорті Бориспіль. Зокрема, там планують перевірити єдиний в Україні ангарний комплекс, який аеропорт Бориспіль віддав в монопольну оренду також компанії Ігоря Коломойського МАУ.

До чого тут прості українці?

У першу чергу, від махінації страждають не держбюджет чи малий бізнес. Через втрачені десятки тисяч гривень (не великі суми на сьогоднішній день) та і сам "Аерохендлінг" чи "Бориспіль" не постраждають у виплаті невеликих штрафів. Найбільший удар на себе бере репутація самого "Борисполя", як міжнародного аеропорту. Жоден інвестор не захоче вкладати свої кровні у підприємство, яке на 90% контролює монополія однієї людини і не дозволяє на конкурентних засадах заходити на свою територію. А це означає падіння рівня якості обслуговування пасажирів і значне авіаперевезення.

Через нечесні правила гри на ринку авіаперевезень з України йдуть лоукости, а якщо і приходять нові то затримуються не надовго. Відтак вже немає різниці чи дадуть Україні безвізовий режим, чи ні. Якщо ситуація не зміниться, вартість одного перельоту в Європу сягатиме не підйомних для пересічних українців сум.

Тому хто буде літати в такий бажаний ЄС, якщо квиток коштує більше місячної зарплатні?