Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Арабська весна. Вистачило однієї іскри, щоб весь Близький схід охопила революція

З однієї іскри розгориться полум’я. Грудень 2010 року став найспекотнішою порою в історії Близького сходу та Півночі Африки – там почалася арабська весна.

Старт заворушенням, які прокотилися цілим регіоном, дав непримітний туніський торговець Мохаммед Буазізі. 17 грудня продавець овочів вийшов на площу перед мерією, протестуючи проти поліцейського свавілля та корупції, облив себе бензином і підпалив. Смерть Буазізі стала поштовхом до того, що десятки тисяч його співвітчизників вийшли на вулиці, вимагаючи відставки чинної влади.

Зрештою, переконують експерти, Арабська весна мала всі шанси швидко розпочатися і без самоспалення Буазізі. Адже у всіх країнах регіону – чи то в Тунісі, чи в Єгипті, чи в Лівії – народи банально втомилися від своїх багаторічних очільників. Приміром, в Тунісі президент Бен Алі керував країною з 1987 року, Мубарак правив Єгиптом з 1981 року, а лівійський диктатор Муамар Каддафі захопив владу ще в далекому 1969 році.

До березня 2011 року протести охопили Туніс, Єгипет, Ємен, Лівію, Сирію, Бахрейн, Марокко, Алжир, Ірак, Йорданію, Оман, Кувейт, Ліван, Мавританію, Саудівську Аравію, Судан, Джибуті та Західну Сахару. Визначальну роль у координації сил повсталих відіграли соціальні мережі. У влади не вистачало можливостей блокувати доступ до мережі для повсталого народу.

Керівництво держав на виступи власних громадян реагувало по різному. В Тунісі президент Бен Алі був вимушений втікати за кордон – в Саудівську Аравію, де він перебуває і до цього часу. Глава Єгипту Хосні Мубарак після намагань силою придушити виступи був змушений подати у відставку і загримів до в’язниці. Лівійський полковник Муамар Каддафі загинув, до останнього тримаючись за владу, навіть коли втратив практично все. А сирійський диктатор Башар Асад і досі успішно б’ється проти багатонаціональних сил повстанців, які перетворили квітучу Сирію на руїну.

Загалом жертвами заворушень, які відбувалися в рамках Арабської весни, стали від 400 тисяч до 650 тисяч людей. Країни, якими прокотилися арабські революції, зазнали рекордних збитків.

Протести майже повністю згасли до кінця 2011 року – за винятком Сирії та Єгипту. У більшості країн близького сходу мітингувальники отримали те, чого прагнули – багаторічні президенти подали у відставку, народ отримав розширені права та свободи, в країнах близького сходу розпочалися демократичні реформи.

Але був і зворотній бік медалі – охоплений перманентними революціями регіон став ідеальним розплідником для радикальних ісламістів. Громадянська війна в Лівії вишколила десятки тисяч бойовиків, які зараз воюють проти військ Башара Асада в Сирії та проти сил НАТО у Іраку та Афганістані. В Єгипті радикальні ісламісти – Брати–мусульмани - на короткий час прийшли до влади, але й досі не припиняють спроб повернути собі вплив.

Тому наслідки арабської весни – як позитивні, так і негативні, - ще довгий час відчуватимуться в проблемному регіоні.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук