Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Баби – дури, мужики – "тролі". Чи навпаки?

15:15, 28 жовтня 2016 1656 Читать новость на русском
Цікаво, цей
Цікаво, цей "рекламний носій" є законним чи незаконним?

Сексистський зміст однієї соціальної реклами виявився історією з хорошим фіналом. Майже хорошим.

Інтрига розкрита, зради немає: сексистська реклама на вулицях Києва (на фото) виявилася зовсім не сексистською. Але таки рекламою. Рекламою івента "She Congress" – жіночого руху, який, на відміну від неіснуючої "Спілки сексистів України" має і реєстрацію, і сторінку в Інтернеті та соцмережах.

Зранку 28 жовтня виставлені напередодні борди з образливими для жінок твердженнями були перекреслені жовтими стрічками з написами "стереотипи під наглядом", що також є частиною рекламної кампанії "She Congress".

"SHE Congress – це надихаючі історії непересічних жінок, чия діяльність доводить: жінці підвладне все. Наші спікери вже розвінчали міфи про те, що можливо, а що неможливо для жінки в бізнесі і в житті. Тепер вони допоможуть розширити горизонти вам", – наголошується у поясненні діяльності конгресу на його офіційному сайті. Одним словом, мали рацію ті, хто від самого початку побачив у подібній рекламі жорсткий "стьоб" та свідому провокацію, а не домостроївські настанови патріархальних чоловіків.

Отже, хеппі енд? Можна зачохлити гармати та зайнятися іншими справами? Не зовсім так. Хотіли цього дами-феміністки, чи ні, але в якості бонусу вони отримали увагу не тільки до своєї структури, а й до проблем зовнішньої реклами у Києві. Проблем давніх і невирішених. З них ми й почнемо.


Отак виглядали неполіткоректні заклики вже наступного дня

Знайти крайнього

Коли "сексистські" плакати тільки з’явилися, за розслідування щодо них взялася народна депутатка Ірина Суслова. Та наявність мандату не посприяла просуненню у цій справі.

Інспектори "Київреклами" не допомогли знайти власника скандальних "лайтпостерів". Але трішки погулявши по реєстрам, ми зрозуміли, що рекламні засоби на фото, скоріш за все, належать "РІА "Медіа-Авеню, – написала вона на своєму Фейсбуці 27 жовтня.

Згодом, щоправда, всі питання були вирішені, але без втручання комунального підприємства "Київреклама". Саме "РІА "Медіа-Авеню" й вивела пошукачів на "She Congress", але, як пише Суслова, "КП "Київреклама", так само, як і відділ реклами Департаменту містобудування КМДА розводять руками, оскільки не мають повноважень контролювати контент. Вони видають лише дозволи на розміщення рекламного засобу, тобто установку біг-борду, сіті-лайту тощо. За контент відповідальна компанія, яка такий дозвіл отримала".

Проблема незаконної зовнішньої реклами в столиці стара як світ. І саме порушення вимог її розміщення цього разу додало детективну нотку до історії з ССУ. Адже згідно з Порядком розміщення реклами у місті Києві, на рекламних засобах має зазначатись номер дозволу і контакти власника, – додає депутатка.

Містифікація з ССУ (тобто з вигаданою "Спілкою сексистів України"), безумовно, зійде з рук виробнику реклами. А ним є якраз "РІА "Медіа-Авеню".

Та й що можна інкримінувати як "РІА "Медіа-Авеню", так і "She Congress"? Жорстокий жарт? Оціночні судження? "У нас в Києві всі баби, які сидять на базарі, – всі відьми", – говорить один з персонажів Гоголя. "Жінка-керівник – завжди стерво", – це приблизно з тієї ж опери. От якби на плакатах були заклики до дискримінації жінок за ознакою статі (наприклад, "Звільнимо всіх жінок-керівників!"), в цьому випадку як замовникам, так і виробникам такого креативу можна було б "впаяти" порушення 24-ї статті Конституції.

Але оскільки цього нема – нема й складу злочину чи адміністративного правопорушення. Можна, звісно, говорити про відповідальність політичну та апелювати до керівництва міста. Але це щонайменше наївно. До того ж, як вже роз’яснили Ірині Сусловій, КП "Київреклама" відповідальності за контент не несе. Та й не до контенту цьому КП – його сфера інтересів не перетинається з проблемами сексистів чи антисексистів.


По Фрейду, в українських рекламістів – лише одна турбота і одна больова точка

Гроші люблять тишу. І чиновників

Щороку столичний бюджет через зловживання можновладців недоотримує сотні мільйонів гривень від розміщення зовнішньої реклами, говорить лідер "Демальянсу" Василь Гацько. За його словами, перевірка зовнішньої реклами на вулицях Києва зафіксувала, що надходження від реклами до бюджету занижені в рази, а за окремими рекламними носіями – у сотні разів.

Корупція у цій сфері була до Кличка і успішно процвітає при ньому, – говорить Гацько.

На його думку, лише пара центральних вулиць, увішаних як ялинка гірляндами рекламними "розтяжками" над проїжджою частиною, за рік мала б дати місту близько 700 тисяч гривень, але КП "Київреклама" запланувала отримати в 2016 році конкретно по цьому виду рекламних засобів менше 50 тисяч зі всього Києва.

Постає закономірне питання: чому все відбувається саме так, а не інакше? Тому що КП "Київреклама" ніколи не було ефективним регулятором. За роки свого існування це комунальне підприємство не тільки не розв’язувало, а лише примножувало проблеми.

Проблемою №1 стала відсутність узагальненого обліку рекламних носіїв у Києві. Проблемою №2 – складний, заплутаний порядок оформлення дозвільної документації. Через це в місті панував і панує справжній рекламний хаос. До того ж, густо замішаний на порушеннях при видачі дозвільної документації та на вибірковому демонтажі замість планової системної роботи з порушниками правил встановлення реклами.

Коли функції КП "Київреклама" були передані Департаменту містобудування та архітектури КМДА, останній віднайшов понад 10 тисяч незаконних рекламних носіїв. Але демонтована з них була лише частина. Як звітує нині Департамент, з тіні було виведено 6 тисяч нелегальних квадратних метрів реклами, що дало додатково 7 мільйонів гривень доходів у міський бюджет. Загалом же, за 2015 рік у бюджет завдяки роботі підприємства сплачено 152 мільйонів гривень.

І все ж, за словами Наталії Гончарової, начальника відділу реклами Департаменту містобудування та архітектури КМДА, на сьогодні у Києві третина з 27 тисяч рекламних носіїв є незаконно встановленою.

Винні не лише підприємці, що порушили правила, але й неправильна структура регулювання ринку. Інколи підприємцям не залишається іншого виходу, як порушувати закон, бо очікування на дозволи надто довготривале, а загальна схема розміщення носіїв, яка б вказувала, де і що можна розміщати, досі не затверджена, хоча концепція існує. Як результат, через закостенілість дозвільної системи Київ втрачає щороку близько 26,8 мільйонів гривень. Це кошти, недоотримані через затягування видачі дозвільної документації, – говорить Гончарова.

Та найдивовижніше те, що Наталія Гончарова, котра сьогодні лає "Київрекламу", вказуючи на корупційну складову у її роботі, донедавна й очолювала це комунальне підприємство. Друга дивовижа – в тому, що згадане КП продовжує своє існування. І не лише продовжує, а й дозволяє собі порушувати директиви КМДА. Так, зокрема, згідно із рішенням міської влади, з 1 березня 2016 року гроші за розміщення зовнішньої реклами мали б надходити безпосередньо до міського бюджету. Для цього КП "Київреклама" та відповідний департамент мали б переукласти договори з усіма учасниками ринку. Проте цього зроблено так і не було.

Натомість відомо про те, що сукупні збитки від діяльності київських комунальних підприємств в цілому сягають 450 мільйонів гривень. Для чого утримувати цілу навалу не тільки не корисних місту, а й шкідливих працівників – питання окреме. Хоч "Київреклама" і не є лідером у переліку найбільш збиткових КП (тут першість належить житлово-експлуатаційній сфері), вона натомість не пасе задніх, привносячи свою лепту у корупційний розсадник під назвою "міська влада". Відтак не дивуймося тому, що 42% економіки в України знаходяться в тіні, хоч це й тема для окремої розмови.

В Європі за сексизм карають навіть картоплю


Коли на початку року в Кельні мали місце масові напади на жінок, на підтримку останніх Європою прокотилася хвиля маніфестацій

Однак повернемося до сексизму. Фундація "She Congress" зробила комерційно правильний крок, привернувши за допомогою скандалу увагу до своєї організації та її проблематики. Проте чи можна було зробити це у "гуманнішій" спосіб? Власне, питання це риторичне і зараз вже неактуальне – що зроблено, те зроблено. Однак навряд чи такий спосіб дій знайшов би схвалення у будь-якій європейській країні. Чомусь є відчуття, що там би гумор подібного штибу не оцінили.

У Німеччині, наприклад, з усією серйозністю вимагають припинити називати сорти картоплі виключно жіночими іменами. До петиційної комісії при Бундестазі нещодавно надійшло онлайн-звернення саме з зазначеного вище "картопляного" приводу. За підрахунками ініціатора онлайн-звернення, "жіночі" назви носять близько 90 відсотків з понад 200 визнаних в країні сортів.

Зі свідомим громадянином, котрий стривожився через картоплю, намагалася порозумітися чиновники.

Почнемо з того, що картопля – жіночого роду, тому жіночі імена тут напрошуються самі собою. Історично склалося, що селекціонер, який виводив новий сорт, завжди мав право називати його, як хоче. Зазвичай для цього він використовував ім'я дружини, дочки абощо, – пояснював в інтерв'ю "Дойче велле" Ханс-Хорст Борг, співробітник Федерального відомства із допуску сортів сільськогосподарської продукції.

Та це не стало аргументом для автора петиції: відновили же статеву рівноправність в назвах природних явищ, то чому б не зробити цього і в сільському господарстві? Він послався на прецедент: на скасовану традицію називати антициклони, що несуть суху і сонячну погоду, чоловічими іменами, а циклони, що приносять вітри і дощі, – жіночими. Щоб ніхто не ображався, з 1998 року вибір їхніх назв в Німеччині залежить від року, тобто за погані погодні умови чоловіки і жінки тепер "відповідають" по черзі.

До подібних апелювань у найвищі інстанції з дріб’язкових (здавалося б!) питань можна ставитися по-різному: як до намагання побіситися з жиру чи як до зростання соціальної та антидискримінаційної культури в країні. Можливо, куті часто передають меду, однак намагання захистити гідність жінки завжди є схвальним.

В Америці екіпаж рейсу Alaska Airlines, що летів з Сіетла до Бербанку, висадив (на щастя, ще до зльоту) пасажира, який дозволив собі недоречні коментарі на адресу симпатичною стюардеси. В ході передпольотного інструктажу один дотепник-невдаха голосно вигукнув "Сексі!", коли стюардеса почала показувати, як надягати рятувальний жилет.

А в Швейцарії саме зараз триває кампанія під хештегом #SchweizerAufschrei ("Швейцарський крик"), зумовлена вельми необережною заявою Андреї Гайсбюлер зі Швейцарської народної партії. В інтерв'ю депутат парламенту заявила, що в Швейцарії слід ввести більш суворе покарання для ґвалтівників. Однак, якщо "деякі жінки самі винні, що були зґвалтовані", до їхніх ґвалтівників варто проявляти поблажливість. Немає сумнівів у тому, що ця фраза вартуватиме фрау Андреї політичної кар’єри.

Подібних прикладів вкрай гострої реакції цивілізованого світу на прояви сексизму можна навести чимало – матеріалу вистачить на цілу дисертацію. Однак жодного випадку жартівливого ставлення до проблеми нам знайти не вдалося. Тому тут щось одне із двох: або Україна ще не доросла до європейських цінностей, або вже переросла їх, якщо здатна поставитися до даного питання з сарказмом. Однак, якщо говорити про акцію "She Congress", то тут, мабуть, слід встати на захист не тільки жінок, а й людей, котрі не мають настільки витонченого почуття гумору. Не всім дано так тонко відчувати іронію, коли йдеться про болючі питання. І це слід взяти до уваги.

Читайте також: Підбірка ретро порно-афіш, що шокують (18+)

Джерело: 24 Канал
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук