Почну з найцікавішого – зі силової установки. Під капотом CR-Z встановлений 1.5-літровий бензиновий двигун системи i-VTEC. Він розвиває потужність 110 к.с. при 6000 об/хв та максимальний обертовий момент та 145 Нм при 4800 об/хв.

У парі з ним - невеликий електромоторчик (IMA), який додає до цих показників ще 14 конячок та 78 Нм вже при 1000 об/хв. Здається небагато, але головне його призначення – допомагати при розгоні, тому хороший обертовий момент на низах – саме те, що треба. Щоправда CR-Z важить багато (1200 кг), як на свої компактні розміри, тому і час розгону до "сотні" не надто вражаючий – 9.9 с. Заявлена максимальна швидкість, до слова, 200 км/год, хоча вже десь після 130 авто розганяється мляво.

Драйверські схильності автомобіля підкреслює наявність шестиступінчатої "механіки".

До речі, Honda CR-Z – це перший у світі гібрид з механічною коробкою. Працює вона доволі непогано: куліса має короткі і чіткі ходи, передачі розтягнені, тому двигун спокійно крутиться до червоної відмітки без надривів, і, як бонус, видає хороше, породисте звучання, особливо на верхах. Мінус очевидний – розхід пального зависає на відмітці 10 л/100 км. Думаю, якби шкала не була завбачливо обмежена цією позначкою, то можна було б побачити зовсім інші цифри.

Для лінивих - замість "механіки" можна обрати безступінчатий варіатор. Він, до речі, дозволяє зменшити розхід пального в середньому на півлітра порівняно з "ручкою".

Хоча коробка передач – це далеко не єдине, що може вплинути на динаміку і апетит CR-Z. У салоні зліва від панелі приладів є три цікаві кнопочки – Econ, Normal і Sport. Це три режими налаштувань гібридної системи, які повністю змінюють характер авто.

Econ – назва говорить сама за себе. Якщо обрати ці налаштування, то силова установка стає дуже млявою. Навіть кондиціонер – і той працює впівсили. Іншими словами, автомобіль зовсім не їде, цей режим радше підходить для стояння у заторах чи для стабільно руху на круїз-контролі на трасі, коли не потрібно нікого обганяти. Відверто кажучи, мого терпцю у режимі Econ надовго не вистачило.

Подоба динаміки з'являється при налаштуваннях Normal. Це збалансований режим, який найкраще підходить для звичайного міського руху.

Ну, а при натисненні на Sport в автомобіля наче виростають крила, це наче кнопка впорскування закису азоту. Тахометр наливається червоним кольором, педаль акселератора реагує, здається, навіть на найменший подих в її бік, кермо стає гострішим.

Саме режим Sport сподобався мені найбільше, адже він дозволяє відчути всі плюси автомобіля. Обгони на трасі - наче цікава, але коротка гра - все відбувається настільки швидко, що навіть не встигаєш збагнути як все пройшло. І шкодуєш про це. Щоправда для міста, особливо коли є затори, цей режим не дуже підходить – немає можливості сповна використати потенціал авто. Лише доторкнувся до педалі газу, як вже треба гальмувати. Гальма, до речі, дуже хороші – у мене жодного разу не виникло відчуття, що їх не вистачає. Ну а розхід пального у "Спорті", відповідно, далекий від заявлених 7 літрів.

Іншими словами, завдяки цим режимам автомобільчик дозволяє комфортно почуватись у місті, а на трасі – впевнено. В одну мить CR-Z можна перетворити з млявого транспортного засобу на спорткар і навпаки.

Попри все, у мене є сумніви стосовно безхмарного майбутнього доволі непоганого автомобіля. Унікальний дизайн, хороша динаміка і цінник у $35000 гарантовано зароблять цій купешці імідж ексклюзивної цяцьки. Але за ці ж гроші можна придбати щось більше та комфортніше, до прикладу Accord.