Саме село переходило з рук в руки, тут загинуло чимало українських бійців та проукраїнських місцевих мешканців. Зараз ж лінія фронту проходить по межі села.
Останні три місяці Кримське очолює Юрій Константінов. Ще до війни він був начальником Люботинського міського управління юстиції Харківської області. Та вже під час бойових дій потрапив до батальйону патрульної служби особливого призначення "Луганськ-1" і служив на Луганщині. Тепер же очолює тут військово-цивільну адміністрацію Кримського.
"Я служив зі зброєю в руках, але розумів, що війна йде в свідомості людей. Якщо ми зможемо зупинити її там, закінчиться війна", – переконаний Юрій Константінов.
Відтак намагається в Кримському зробити все можливе, щоб там була "українська свідомість".
В мене є звичка по Кримському ходити пішки і роздивлятися навколо. Я зупиняюся і розмовляю з людьми. Або збираю їх разом. Щоб вони могли зрозуміти, що влада працює на українців. І різниці між нами, звідки б ти не приїхав – немає,
– зазначає Юрій Константінов.
Поки що це вдається, зважаючи на чималий "проросійський слід" серед місцевих мешканців. Причиною такої свідомості людей сільський голова називає потужний вплив російської пропаганди. Тож людям все доводиться пояснювати і роз’яснювати про війну.
"Спілкуючись з людьми, намагаюся донести інформацію. Але не всі люди готові її сприймати. Складається враження, що в декого закрита свідомість і сприйняття інформації. Питаєш у людей – "Що б ви хотіли в Кримському?" – "Ми хочемо щоб не стріляли". Добре, кажу, давайте напишемо лист Путіну, щоб він припинив військові дії. Згодом питаю: "Хто стріляє по нас?" Дехто, не всі, це не масово, говорить "ЗСУ стріляють". Я питаю: "Ну як ЗСУ можуть стріляти самі по собі?" Відповідають – "Не знаю". Я питаю: "З якої сторони стріляють?" – "З Фрунзе". "А в Фрунзе хто зараз?" – "Ополченці". "Могли ЗСУ звідти стріляти?" Тишина. Але кожен одиничний такий випадок, я вважаю – це недоопрацювання і моє особисте, тому що я представляю українську владу", – переконаний Юрій Константінов.
Лінія фронту проходить по межі села Кримського (фото: cxid.info)
Найменше ж російській пропаганді, за словами очільника села, піддані діти.
Для того, щоб побороти такий стан речей, у селі проводять "лагідну українізацію". Коли не лунають постріли – у селі звучить гімн. Спочатку селяни сприймали це зі здивуванням, але згодом звикли. Таблицю при в’їзді в село пофарбували у кольори державного прапора. Тепер же хочуть щось в національному стилі зробити із зупинкою громадського транспорту і залучити до цього школярів. Правда, сам громадський транспорт в село не їздить. Та й військові не радять туди їхати. І не у відсутності доріг справа.
Зараз у Кримському проживає 603 людини. З них 39 – діти. Найбільшою проблемою села Юрій Константінов називає те, що немає приросту мешканців. Адже люди літнього віку помирають, а діти не народжуються. У 2014 році, на початок війни, було близько 1400 людей. Після цього багато хто виїхав. А переїжджати на лінію фронту решта не сильно поспішає. Тому навіть у сільській раді є вільні вакансії.
Читайте також: Розтерзана Станиця Луганська: чим живе дорога життя для Луганщини