6 вересня учасники акції "За доступне розмитнення кожному українцю" оголосили про намір мітингувати до останнього, аж поки законодавці не приймуть рішення щодо цивілізованих і не здирницьких правил розмитнення авто.

Вимоги активістів: спрощення або скасування розмитнення європейських автомобілів та зниження норм "Євро-3", "Євро-4", "Євро-5", щоб машину можна було реєструвати після звичайного техогляду.

7 вересня мітингувальники знову прийшли під стіни ВР з тими ж вимогами.

Як зазначив у пості в соцмережі Facebook один з активістів – нардепи не сприймають проблему нерозмитнених авто як суспільно важливу, вказуючи на немасовість протестувальників.

На початку літа сайт "24" аналізував, чи зможуть законодавчі ініціативи, вже запропоновані на розгляд ВР, примирити власників нерозмитнених авто і українських законодавців та управлінців, у матеріалі "Нерозмитнені авто в Україні: як усіх примирити".

Отже, раніше на розгляд парламенту був поданий законопроект 5567 (так званий "законопроект Парасюка"), суть якого полягала у врегулюванні питання транзиту та тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування. Нині він направлений на заміну.

Є ще другий, 4932 (законопроект Бурбака). Нині розглядається у комітеті ВР, його завдання – вирішити питання єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України (2 євро в день – саме на такому рівні обрахували цей збір).

Закони корисні і шкідливі

У коментарі сайту "24" керівник "Авто Євро Сила" Олег Ярошевич пояснив: законопроект 5567 був симбіозом законопроектів Комітету ВР з питань податкової та митної політики. Його активісти прийняли за основу. Хоч документ цілком і не влаштовував технічно, але був прийнятним зі стратегічної точки зору. Натомість законопроект 4932 Ярошевич назвав неприйнятним і шкідливим.

Він шкідливий для всієї України, в тому числі для людей, які можуть подорожувати Україною. Результатом цього законопроекту мало бути дзеркальне відображення ставки до нас, українців, які будуть завтра подорожувати Європою,
– відзначив Ярошевич.

Схеми ввезення старих іномарок існували від початку незалежності України, розповів у коментарі сайту "24" автоексперт Віталій Максимов. У 1994 році президент Леонід Кучма першим заборонив ввезення автівок віком понад 10 років. Доти спокійно їхали в Україну машини будь-якого віку і стану. Це стало певним "ударом", але зроблено це було на захист українського виробника, який тоді ще існував.

Зараз у нас в Україні драконівські закони, що захищають вітчизняного автовиробника. Але, якщо відверто, – його де-факто не існує вже більше 2 років. Продажів немає. Особливо після 2014 року, з початку війни. Ми зараз стикаємось із тим, що захищаємо те, чого немає,
– наголосив Максимов.

Тож досі схема ввезення потриманих авто з Європи була дуже зручною "дірою в законі", що дозволяла підзаробляти на масло до хліба (і не тільки) митникам, чиновникам, автодилерам.

Читайте також: Як поліція та митники полюють за нерозмитненими автомобілями

Щоб не напружувати ситуацію, логічним було б або узаконити іномарки хоч яким способом, або заборонити (що малоймовірно, адже наші політики в курсі, що може бути після заборони).

Законопроект 5567 експерти називали більш-менш прийнятним в якості певної точки відліку, з якої можна було б згодом вдосконалювати вирішення питання. Але разом з тим сумнівалися, що він буде прийнятий, адже проти такого врегулювання питання дуже "проти" продавці нових авто. Бо ж легалізація іномарок і досить безболісне розмитнення ново привезених єврономерів б/у зменшить ринок продажу нових машин, поставить під загрозу діяльність автосалонів і їхніх працівників. Як бачимо, сумнівались не дарма.

Автор картинки Andrik Dolmatoff

Указ президента не виконали

У червні цього року президент України Указом 146/2017 доручив Кабінету Міністрів України невідкладно врегулювати ситуацію, "що склалася внаслідок недодержання вимог митного законодавства при використанні на території України транспортних засобів, які зареєстровані відповідними органами іноземних держав". Або ж — легалізувати авто з іноземними номерами в Україні.

На запитання сайту "24" аналітик Андрій Вігірінський тоді роз'яснив, що сам указ не вирішує питань, він доручає активізувати роботу з пошуку та узаконення рішень, без зазначення, при цьому, термінів виконання. Далі настало літо, парламент пішов на канікули, питання знову зависло.

І от активісти своїми акціями нагадали про себе. Тож запасаємось поп-корном. Історія матиме продовження.

Читайте також: Легалізувати все: безболісне узаконення вживаних іномарок