Відкриття театру на Подолі

Ця зрада почалася ще наприкінці листопада, проте продовжувалася ще тижні два. Річ в тім, що багатьом, м'яко кажучи, трішки не сподобався зовнішній вигляд відреставрованого театру на Подолі.

А потім хтось першим кинув фото величезного чорного фасаду в мережу і почалось. Як тільки не називали нещасний театр: і крематорієм, і ангаром, і монстром. Кияни вороже сприйняли нові архітектурні віяння, які досить звичні у Європі, але до України доходять зі значним запізненням. Мовляв, що за чорні хороми, де скульптури, колони й все те, до чого ми звикли.

"Це все тому, що я чорний?"

Водночас інша, значно менша група людей, всіляко захищали проект і навіть чітко пояснювали чому, оминаючи емоційні аргументи і розкладаючи все поличками: так, незвично, подекуди незрозуміло, проте це сміливий хід, стильне виконання і нічого насправді дивного для людей в темі, наприклад, архітекторів, які в цілому проект сприйняли позитивно.

Вони розповіли, яке насправді виробниче пекло пройшла у висновку реставрація. По суті, останній архітектор отримав "у спадок" багатостраждальний проект, який мав усі шанси зависнути в такому невизначеному стані на довгі й довгі роки або стати просто ще одним псведокультурним, кітчевим будинком на узвозі. Але не став.

Виступ Путіна

На початку грудня президент Росії виступив перед Федеральними зборами. І цей його виступ дещо відрізнявся від попередніх.

Звісно, що в цілому все прекрасно і чудово: економіка росте, вороги бояться, заздрять і вмирають у злиднях, а в Росії натомість рай, утопія і взагалі комунізм з православям поєднались в союз нерушимий, просто вдосконалений.

Проте користувачі мереж, які одразу відреагували різноманітними мемами та їдкими коментарями на щорічні заяви про "пакращєння", яке ніхто чомусь не відчуває, помітили одну цікаву деталь.

Чи не вперше Путін сказав, що "стан економіки залежить від внутрішніх проблем". Позитивний зсув: вже не тільки хунта, піндоси і гейропейці винні у бідності більшої частини росіян, а й щось від самих громадян та влади залежить. Тільки це не завадило знову заснути Медвєдєву, який своєю сонливістю заразив і Матвієнко.

Обшук квартири Азарова

Невдовзі після цього поліція також виявила квартиру колишнього прем'єр-міністра Миколи Азарова. Обшуки довели, що Микола Янович – істинний колега своїх минулих побратимів – Януковича та Пшонки. Чого вартий портрет політика, на якому художник явно лестив Азарову і то, певно, за великі гроші, пересилюючи свій талант, реалізм та почуття прекрасного.

Користувачі мереж вмить охрестити квартиру "печерою Аладіна" і відзначили, що ця подія вдало відволікла суспільну громаду від трагічної перестрілки в Княжичах.

Та як би там не було, Аладіну такі скарби й не снились: різноманітні ікони та релігійні книжки, датовані 19 століттям, оригінали творів живопису Іллі Рєпіна, Василя Тропініна та Нікоса Сафронова. А ще столове срібло, пам’ятні монети, нагородна зброя з дозволами на ім’я Азарова і навіть козацька шабля.

Ну і без "палєва" не обійшлось: у квартирі були нагороди та привітання від керівництва Росії.

"На біс" Лаврова

Ну й раз згадали про східного сусіда, то можна згадати й про черговий "комунікаційний курйоз". Хоча є версії, що це просто вдалий монтаж та фальшивка, мережу сколихнуло відео, на якому глава російського МЗС Сергія Лаврова знову проявив майстерність діалогу та тонкощі дипломаті.

Тобто знову вилаявся на камеру, назвавши оператора міжнародного агентства Reuters "дебілом". Точно невідомо, що саме так обурило Лаврова в закордонних журналістах чи це в нього навпаки – така форма прихильності, але такими темпами Росії зовсім перестануть бути потрібними дипломатичні відомства.

Можна просто засилати пацанів з районів, які прямо й дохідливо все пояснять й все прокоментують європейським журналістам та політикам.

Шапка Савченко

І знову в Україну. Цього разу відзначилась одіозна Надія Савченко, яка мимохіть спромоглася за короткий термін спровокувати більше мемів, аніж деякі політики зі стажем.

Серйозна конкуренція. Українців обурили заяви Савченко, які кожного разу стають все абсурднішими. Того разу Савченко заявила, що спілкувалася з ватажками так званих республік окупованих територій і "не побачила в них чортів". Та пропри усю серйозність теми, глядачі не могли не помітити дивне вбрання нардепки.

Гетьманська шапка та майже-що-кожух вмить стали причиною безконечних мемів та жартів, які, либонь, і запам'ятаються в історії – поряд із неоднозначною політичною діяльністю.

Читайте також: Савченко назвала єдину причину війни на Донбасі

Можливо, це був свідомий тактичний маневр: щоб відвернути увагу від своїх одіозних заяв. Або ж таким чином Савченко тонко натякає на своє майбутнє президенство – або гетьманство.

Націоналізація "Приватбанку"

Ранок 19 грудня Україна зустріла бурхливо: панікою серед основного населення та довжелезними чергами до банкоматів. Річ в тім, що напередодні політики ні сіло, ні впало оголосили, що "Приватбанк", найбільший банк країни – більше ніякий не приват і тепер належатиме державі.

Більшість непоінформованих людей, які не встигли зорієнтуватись, подумали, що такий хід держави значить одне: банк накрився. Тож почали спішно "виводити" свої гроші з рахунків на готівку, знявши за день аж 2 мільярди гривень. Паніка – штука заразна.

А почалося все з того, що з'явились непевні чутки, мовляв, банк націоналізують і то зовсім скоро. Більшість відреагувала насмішками та недовірою, мовляв, з якого це дива Коломойському ділитися своїм кровним. Проте 18 грудня ввечері Кабмін раптово й оперативно поставив країну перед фактом: всьо, ми вирішили.

Читайте також: "Подарунок на Миколая". Топ-5 публікацій про націоналізацію "Приватбанку"

В цій ситуації смішать кілька факторів. По-перше, користувачів обурила оперативність. Як реформи – то постійна війна. А як націоналізувати найбільший в Україні банк – то тишком-нишком і в найкоротших термінах. Та й цікаво, в чому причина такого рішення та як це відіб`ється на економіці країні.

А по-друге: вже згадана паніка вкладників, в яких націоналізація чомусь прирівнялась до слова "дефолт". На щастя, паніка досить швидко вщухла, Коломойський та ЄС спокійно та позитивно прокоментували це рішення, а Порошенко отримав воістину грандіозний подарунок від святого Миколайка.

Читайте також: "Приватбанкнаш": про наслідки його націоналізації для українців

Прийняття бюджету на 2017 рік

Місто засинає – прокидається мафія. Десь приблизно так українці зреагували на прийняття сумнозвісного бюджету, який вже традиційно проводять посеред ночі чи під ранок. Цього разу нардепи затялися кров з носа прийняти остаточне рішення попри усі незгоди та скандали. Адже єдності у Верховній Раді годі пошукати.

Як завжди, опозиційні партії виражали своє "фе" та всіляко звинувачували авторів бюджету у корумпованості та байдужості до простого народу, мовляв, гроші потрібно на зарплати та пенсії, мабуть, очікуючи, що це додасть рейтингів.

Хоча вся ця ситуація не надто сильно здивувала українців. Радше змусило знову підняти очі до неба з німим запитанням "доколє?"

Путін 2.0

І знову Путін. Вже друга прес-конференція за місяць. Так, витримати складно, проте світ та глядачі стійко прийняли цей удар. Путін, вочевидь, любитель класики, бо пластинка не міняється роками, тож слухати ці видушені відповіді кожного разу стає все важче й важче навіть найзатятішим поціновувачам стендапів від ВВП.

Хоча України в цьому спічі було значно менше, ніж зазвичай, довелось зачепити незаконний арешт та ув'язнення українського режисера Олега Сенцова. На що Путін зреагував у традиційній для нього манері – обвинувачення вперемішку з виправданням.

"Золото" в шахах

Як свого часу здивували паралімпійці, так і Василь Іванчук та Анна Музичук, які стали чемпіонами світу зі швидких шахів, що завершився в Катарі. Ця подія стала неочікуваним, проте приємним сюрпризам для українців, які цікавляться цією грою.

Адже, попри певну елітарність та непопулярність цих змагань, завжди приємно, коли українці добиваються найкращих результатів у будь-яких змаганнях.