Таке дружнє ставлення до цієї країни є настільки "незвичайним" для Трампа, що варто спробувати знайти цьому хоч якесь пояснення, пише Фарід Закарія для The Washington Post.

Прояснення причин захвату Трампом Росією проллє світло і на справу щодо розслідування зв'язків виборчого штабу нинішнього президента США із РФ, впевнена журналістка.

Читайте також: Трамп зробив заяву щодо запрошення Путіна у Білий дім

Трамп уже три десятиліття зберігає "чітку і послідовну позицію" у зовнішній політиці: він скептично і інстинктивно вороже ставиться до інших країн та їх лідерів, що підкреслюють жорсткі висловлювання і звинувачення, які президент адресував таким державам, як Японія, Саудівська Аравія, Китай і Мексика, розповідає Закарія.

"Таке "базове ставлення" Трампа до світу, проте він все ж робить виняток для однієї країни – Росії. (...) Ще десять років тому Трамп говорив, що Путін "відновлює імідж Росії і саму Росію". Крім того, Трамп "захоплено" відреагував і на опублікований у 2013 році в газеті The New York Times лист Путіна, в якому російський президент закликав адміністрацію свого тодішнього колеги Барака Обами не реагувати на "застосування хімічної зброї сирійським урядом" і заявляв, що воно насправді було використано силами опозиції – мільярдер говорив, що лист написано "приголомшливою" мовою, а Путін "хоче стати лідером всього світу, і саме до цього зараз і йде", – нагадує авторка.

"Під час своєї передвиборної кампанії президент США божився, що налагодить відносини з Москвою, оточивши себе людьми, тісно пов'язаними з Росією, включаючи колишнього начальника його виборчого штабу Пола Манафорта. Не варто забувати і про "регулярні контакти між членами виборчого штабу Трампа і "високопоставленими російськими чиновниками", – акцентує Закарія.

Читайте також: Трамп поводився з Путіним покірно, як теля, – німецьке видання

У статті наголошується на тому, що повністю виключати "невинні пояснення" подібного "підлабузництва" Трампа щодо Росії не варто. "Можливо, Трамп просто захоплюється Путіним як лідером, або розділяє світогляд свого старшого радника Стівена Беннона, згідно з яким Росія – не противник з ідеології, а "культурний союзник", – допускає авторка.

Тому розгадати цю "любов", що знаходиться в "самому серці президентства Трампа", найкраще спробують люди, які розслідують "російську справу,
– підсумовує журналістка.