За даними слідства, вечір 27 лютого 55-річний Борис Нємцов провів в одному з ресторанів ГУМу, де вечеряв із 23-річною моделлю, громадянкою України. Близько 23.00 ресторан закрився, вони вийшли з універмагу і попрямували пішки до Васильєвського спуску. Далі Нємцов і його супутниця піднялися на Великий Москворецький міст і пішли в сторону Болотної площі. Коли вони вийшли на середину моста, позаду пригальмувала біла іномарка, з якої був відкритий прицільний вогонь по Нємцову. В спину російському опозиціонеру було зроблено шість вистрілів, у нього влучили чотири кулі. Від отриманих поранень Нємцов помер на місці. Вбивці поїхали з місця злочину на білому седані. Супутниця політика не постраждала. Згодом вона допомогла слідству відновити перебіг подій. За фактом вбивства Нємцова порушено кримінальну справу за статтями "Вбивство" і "Незаконний обіг зброї".

Офіційні версії вбивства

Офіційний представник Слідчого комітету Росії Володимир Маркін повідомив, що на сьогоднішній момент слідство розглядає кілька версій: "вбивство як провокація для дестабілізації політичної обстановки в країні, і фігура Нємцова могла стати своєрідною сакральною жертвою для тих, хто не гребує жодними методами для досягнення своїх політичних цілей".

Також за його словами, "ретельно відпрацьовується і версія, пов'язана з ісламсько-екстремістським слідом".

Разом з тим, як пише російська газета "Известия", слідча бригада в числі пріоритетних відпрацьовує політичну і опозиційну діяльність Нємцова. "В першу чергу слідчі намагаються з'ясувати, для чого Нємцов останнім часом їздив в Україну і зустрічався там з різними політиками і олігархами, котрі представляють у тому числі і "партію війни". Вони могли передавати йому кошти для дестабілізації ситуації в Росії. За ці гроші українські олігархи цілком могли очікувати від Нємцова розколу російського суспільства. Однак не тільки розколу не сталося, але навпаки, відбулася консолідація російського суспільства. Розуміючи, що результату вони не отримають, спонсори Нємцова могли прибрати політика, який не зумів виконати завдання", — пише видання із посилання на власні джерела.

Ще одна версія вбивства також носить політичний характер. За даними джерела цієї ж газети, це могло бути вбивство на замовлення мета якого — удар по чинній владі за допомогою провокації. Зовнішні та внутрішні опоненти могли вибрати "жертву" для дестабілізації ситуації в Росії.

Не скидається з рахунків і побутова версія вбивства. Правоохоронці припускають, що конфлікт могла спричинити дівчина, в компанії якої перебував опозиціонер на момент вбивства.

Неофіційні версії вбивства

Прихильники існуючого у Росії режиму, провладні експерти та політики такого розмаїття версій не мають. Вони описують все те, що відбулося, використовуючи різні варіації словосполучень "сакральна жертва" і "провокація".

Одним із перших цю думку висловив перший заступник голови ЦК КПРФ, перший віце-спікер Держдуми Іван Мельников. "Коментувати по суті зараз має слідство. Але з політичної точки зору, якщо зіставити обраний момент, світоглядну приналежність, популярність прізвища, це виглядає як жорстока кривава провокація, організована з тими ж цілями, з якими був збитий "Боїнг", — зазначив він.

Думка про провокацію ще кілька разів виринала вночі в інформаційному просторі. Зокрема, Олег Газманов у своєму Twitter написав: "Застрелили Нємцова. Все це виглядає як сакральна жертва поруч з Кремлем перед маршем опозиції. Як боїнг для чергового наїзду на ВП".

Прихильники цієї версії також активно спростовують причетність діючої влади до усунення опонентів. За їхніми словами, Путіну прибирати Нємцова, або обирати його на роль "сакральної жертви", по-перше, не було сенсу. Один із високопосадових правоохоронців, причетний до слідства, пояснив, що на тлі "рекордних рейтингів діючої влади, Нємцов являв собою, фактично, середньостатистичну людину, чия роль в житті суспільства мінімальна". По-друге, як пояснив публіцист Дмитро Ольшанський, президенту Росії, на відміну від його противників, вкрай не вигідно, що вже зараз західна преса рясніє заголовками "Критика Путіна вбили в Москві". По-третє, тому що, в у самому стилі вбивства можна впізнати руку українських екстремістів, яким необхідно дестабілізувати ситуацію в РФ.

Люди, які менш прихильно налаштовані до діючої влади, навпаки не сумніваються, що вбивство Нємцова це було не просто політичне замовлення, а сигнал для початку фізичного знищення інакомислення.

При цьому, зараз більшість схиляється до того, що Нємцова вбив Путін. Якщо не особисто він, то колективний путінізм – атмосфера неприйняття та ненависті до всього, що відрізняється від офіційної лінії партії, "Антимайдан", бажання бачити навколо себе лише ворогів.

Ксенія Собчак у своєму блозі написала: "Навіть якщо не було прямого наказу його прибрати, та ненависть яка в суспільстві могла спровокувати виродків. Ілля Яшин сказав що він збирався опублікувати доповідь про війну в ДНР з фактами і документами про присутність рoс. військових". Тут варто додати, що навряд чи можна говорити, що Путіна міг злякати хоч який-небудь компромат. Особливо такий, як підготовка книги "Путін і війна" , якою, за даними російських журналістів займався Нємцов.

Друг Нємцова Гаррі Каспаров також вважає, що "Путін створив атмосферу, в якій такі політичні вбивства стають можливими". Цієї думки дотримуються також і Ірина Хакамада, і Ілля Яшин, і Михайло Касьянов, і багато інших діячів та активістів.

Ще одну версію висловили журналісти інтернет-каналу "Відкрита Росія". На їхню думку, вбивство Нємцова було потрібне, щоб нагадати, що Росія бере участь у війні. Населення країни, що воює, має закипати від яскравих емоцій – ненависті, злості, страху, пихи тощо. Якщо градус такого емоційного кипіння спадає, то населення починає замислюватися над тим, що відбувається у його особистому житті, на що витрачається час та нащо потрібно взагалі робити ті чи інші кроки. Такі настрої можуть бути руйнівними для режиму. Тому потрібно вдаватися до яскравих і символічних дій, які вражатимуть свідомість та будуть підтримувати потрібний рівень емоційності. Якщо посеред вулиці застрелять пересічного громадянина – це не вразить країну, вона взагалі про це не дізнається. А от якщо на тлі одного із найвідоміших видів Москви, в тіні Кремлівських стін буде вбитий один із найхаризматичніших та найуспішніших російських опозиційних політиків – це дозволить отримати чергову бажану емоційну бурю у громадян РФ.

Тим часом, у російських соцмережах вже сформувалася думка, що розслідування вбивства Нємцова забуксує, не почавшись. І через те, що слідство не буде надто старанно займатися справою, і через те, що в опозиційно налаштованих колах не повірять версіям, які будуть оприлюднені офіційною владою.

Читайте також Вбивство Нємцова: хронологія, фото, відео, версії