До нього, правду кажучи, були й інші, але їх широко не використовували, або ж поховали ще на етапі розробки. Натомість DH став безпрецедентним успіхом в авіабудуванні.
Британські інженери завершили роботу над кресленнями у 1944 році. Перші версії комети були обладнані місцем для одного-єдиного віп-клієнта, плюс було передбачено просторий поштовий відсік. Втім проектантів комети вкрай не задовольняла пасажироємність літака. Вони погодили нову 24-місну модифікацію.
Покровителем проекту був видатний інженер сер Френк Уіттл. За його задумом, літак повинен був розвивати швидкість понад 800 кілометрів на годину і обслуговувати, головно, трансатлантичні авіалінії.
Перший серійний DH здійнявся в небо у 1951 році. Втім, було вирішено запускати його на Африку і Близький Схід.
Інженери рухалися далі - вони встановили на комету більш потужний двигун від Rolls Royce, додаткові паливні баки, кількість місць зросла спочатку до 44-х, а потім до 78-ми.
Перевізники з Канади, Франції, Японії, Латинської Америки вишикувалися в чергу, аби придбати авіалайнер. Втім стрімкий успіх затьмарила низка авіакатастроф - у середині 50-х розбилися аж 12 літаків серії DH. Тож вирішили позбавити комету ліцензії льотної придатності.
Спеціальна комісія з’ясувала, що причиною аварій були кріплення ілюмінаторів - заклепки порушували мікроструктуру обшивки, утворювалися тріщини, які розросталися і зумовлювали руйнування фюзеляжу.
Програму De Havilland Comet хотіли згорнути назавжди, але конструктори все ж вдихнули в неї нове життя. У 1958 році у повітря здійнялася нова модель - Comet 4.
Інженери врахували всі прорахунки минулих років і створили дійсно вартісну машину. Comet 4 впевнено трималася в повітрі аж до середини 90-х років.