Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Декомунізаційний пакет: як Росія відреагувала на заборону тоталітаризму

19:00, 10 квітня 2015 1205

Попри сподівання, заборона нацистської та комуністичної символіки та пропаганди тоталітарних режимів не викликала бурхливого обговорення у російських ЗМІ та серед російських політиків. Однак прийняті Верховною Радою законопроекти все ж не залишились поза їхньою увагою.

9 квітня Верховна Рада Україна прийняла одразу кілька законів, які можна назвати історичними з усіх боків.

По-перше, парламент прийняв закон про правовий статус і вшанування пам'яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті. Згідно із законопроектом, такими визнаються всі організації, які боролися в ХХ сторіччі за незалежність України. Відтак, згідно із текстом документу, борцями за незалежність стали, зокрема, органи влади УНР, ЗУНР, Директорії, Гетьманату, Східно-лемківської та Гуцульської Республік, Карпатської України. Також до цього списку потрапили військові, безпекові, інші мілітарні, воєнізовані або парамілітарні формування та частини Української Народної Республіки, Української Держави (Гетьманату), Західноукраїнської Народної Республіки, Східно-лемківської (Команчанської, Команецької) та Гуцульської Республік, Карпатської України, включаючи, зокрема, Українських Січових Стрільців, Дієву армію Української Народної Республіки, Галицьку армію (Українську Галицьку Армію), Повстанчу армію України, Організацію народної оборони "Карпатська Січ".

Крім того, борцями за свободу визнали також політичні партії, які існували протягом ХХ сторіччя та декларували метою своєї діяльності здобуття (відновлення) або захист незалежності України; повстанські, партизанські загони, які діяли на території України у 1917-1930 роках. Також були визнані Українська військова організація (УВО), Організація українських націоналістів (ОУН), Народно-визвольна революційна організація і Українська повстанська армія (УПА).

З усього цього списку російські ЗМІ цілком прогнозовано сприйняли виключно ОУН та УПА, зайвий раз нагадавши, що у роки війни УПА воювала на боці фашистської армії проти радянських військ. Зокрема, в ефірі каналу LifeNews рішення українського парламенту прокоментував депутат Держдуми Адальбі Шхагошев.

"Це спроба правлячої верхівки продовжити своє політичне життя. Вони бачать, що не змогли здійснити реформи, переламати існували націоналістичні настрої, і тому порядок денний націоналістів виходить на перший план. Цим вони досягають тільки одного - геополітичного провалу. Тому що немає іншого шляху - комусь доведеться виправляти ситуацію, що складається", — заявив Шхагошев.

Редакція ж каналу назвала дане рішення особливо цинічним через те, що все це відбулося на передодні святкування річниці Дня Перемоги і у той день, коли в українському парламенті виступив президент країни, громадяни якої постраждали через діяльність ОУН та УПА — Польщі.

Журналістів каналу НТВ здивувало, що Коморовський жодним словом не обмовився про Волинську різанину. Той факт, що Польща офіційно відкинула пропозицію Ради федерації Росії виступити зі спільною засудженням України за популяризацію ОУН-УПА і перегляд статусу її ветеранів, лишився поза увагою редакції.

Так само російські ЗМІ проігнорували той факт, що Верховна Рада визнала 8 травня в Україні Днем пам'яті та примирення, статус 9 травня як державного свята та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні лишився незмінним. Також відповідно до прийнятого парламентом законопроекту, всі пам'ятники Другої світової війни беруться під охорону держави, а наруга над ними буде каратися.

Натомість російські журналісти обговорили закон про засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів та заборону їх пропаганду і символіку.

За версією каналу ТВЦ, згідно із цим законом "українські ветерани, заслужені діячі радянських часів і всі комуністи опинилися поза законом". При цьому журналісти також натякнули, що відтепер в українських містах почнуть знищувати пам’ятники воїнам Другої світової. Владу ж країни звинувачують у тому, що саме на передодні річниці перемоги над нацизмом вона вирішила перестати нею пишатися.

Російських політиків прийняття всіх вищеперерахованих законів відверто засмутило. Заступник голови департаменту інформації і друку МЗС РФ Марія Захарова зазначила, що закон про заборону комуністичного тоталітарного режиму в Україні - це спроба переписати історію під політичну кон'юнктуру. "Це все переписування на швидку руку під політичну кон'юнктуру історії, щоб сформувати нову ідеологію", — сказала вона в ефірі радіостанції "Ехо Москви".

Вона зазначила, що "це робиться в розпал війни, яка там йде повним ходом, це робиться в той час, коли Києву титанічними зусиллями був розроблений і запропонований план порятунку держави, який передбачає політичну консолідацію суспільства, і в розпал цього всього приймаються такі рішення". "Чи допомагають вони (такі рішення) хоч якось склеїти державу, щоб воно існувало в тих рамках, в яких воно зараз є? Я не думаю", — додала представник МЗС РФ.

Зі свого боку, прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що в Кремлі шкодують про рішення Верховної Ради України, що засудила комунізм, і заяви президента Петра Порошенка, який поклав провину за Другу світову війну і на Гітлера, і на Сталіна.

"У Росії зберігали і будуть зберігати пам'ять війни, а головне — будуть пам'ятати уроки, які ця війна дала всьому людству. Можна шкодувати, що, дійсно, на тлі подібних рішень, на тлі таких заяв дуже багато ветеранів у ці тижні, що передують ювілею, дійсно, будуть зустрічати свято зі сльозами на очах", — сказав він, коментуючи рішення ВР про заборону пропаганди комунізму.

"Напевно, в першу чергу варто нагадати слова президента, які він сказав у Руссе кілька днів тому про згубність, з точки зору майбутнього, спроб викривлення нашого минулого. Напевно, ці слова є найкращою відповіддю на подібні рішення", — додав Пєсков.

Більш радикально висловився лідер російської комуністичної партії Геннадій Зюганов, який всупереч суті прийнятого документу заявив, що "нацизм і фашизм продовжують зміцнюватися в Україні". "Те, що відбулося — це виклик всій Європі і всьому світовому співтовариству. Це ляпас і образа тим, хто вірою і правдою наближав День Перемоги і бився проти гітлерівського фашизму", — зазначив він.

Окремий акцент інтернет-ЗМІ зробили на тому, що відтепер всі назви вулиць й інша топоніміка, пов’язана з комуністичним режимом та його ідеологами, мають бути перейменовані місцевими органами влади та на тому, що український парламент поставив знак рівності між комунізмом та нацизмом. Втім, останній факт навряд чи можна сприймати як новину. Фашизм на рівні з комунізмом вже заборонений в Угорщині, Грузії, Латвії, Литві, Молдавії, Польщі, Чехії та Естонії.

Більше того, переважна більшість демократичних країн за підсумками ХХ сторіччя розпочали політику подолання минулого, та почали підбирати підходи до сприйняття власної історії.

До речі, проігнорували російські журналісти і ще один прийнятий документ, важливий для сприйняття історії України — закон "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". Цей документ відкриває усі документи силових структур СРСР та УРСР та зобов'язує відкрити усі архіви, які мали репресивні, силові та правоохоронні органи часів СРСР. Тепер кожен громадянин отримує право вільно потрапляти до архіву, надаючи тільки свій паспорт та заяву про бажання ознайомитися із документом.

Читайте також: Війна із привидом комунізму: як намагаються припинити діяльність КПУ

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук