Але цей закон лише формально скасував рабство. Президент Авраам Лінкольн підписав відповідний закон, який мав зробити усіх американців вільними та рівними перед законом.
На документ покладали надії близько 4 мільйони людей – саме стільки чорношкірих невільників у той час було на території 15 штатів. При цьому загалом там проживало 19 мільйонів людей.
Набуттю чинності закону перешкоджала Громадянська війна між Північчю і рабовласницьким Півднем. Конфедерація не визнавала указів Лінкольна, продовжуючи ввозити рабів на свою територію.
Читайте також: Легенді світової музики — 73 роки
Наступним кроком до повного скасування рабства стала "Прокламація про звільнення рабів", яка набрала чинності 1 січня 1863 року. Вона оголошувала усіх чорношкірих на території Конфедерації "віднині й навіки" вільними.
Після перемоги Півночі у громадянській війні документи про скасування рабства нарешті отримали реальну силу на території всієї країни. Фіналом стало прийняття у 1865 році 13 поправки до американської конституції, яка повністю скасувала рабство у США і нанесла нищівного удару по работоргівлі.
Поправку одразу ж ратифікували три чверті штатів. Проте не обійшлося і без казусів. У решті штатів прийняття поправки через законодавчі колізії затягнулося аж на півтора століття. Останнім відміну рабства ратифікував штат Міссісіпі у 2013 році.