Операція з порятунку екіпажу "Челюскіна" стала знаковою подією в історії Радянського союзу.
Знамените судно побудували в 1933 році в Данії на замовлення радянських зовнішньоторговельних організацій. Його назвали на честь полярного дослідника Семена Челюскіна і почали готувати до плавання в північних морях.
Перша й остання експедиція судна почалася 2 серпня 1933 року. На борту "Челюскіна" перебувало 111 пасажирів та 800 тонн вантажу. Керував експедицією знаменитий дослідник Отто Шмідт.
Читайте також: День в історії. 12 лютого 2002 року у Гаазі розпочався суд над Слободаном Мілошевичем
Однак, уже в Карському морі стихія проявила свій характер. Потужний лід спричинив серйозні деформації корпуса. Пароплав почав дрейфувати. Згодом Москва отримала радіограму про те, що затиснутий льодом Чукотського моря "Челюскін" затонув.
Два довгих місяці більше сотні людей, серед них 10-еро жінок та 2-оє дітей, боролися за життя на крижинах океану. Завдяки частині врятованого вантажу екіпажу вдалося побудувати дерев'яні бараки, пекарню та навіть аеродром, який постійно тріскав і вкривався снігом. Незважаючи на важке становище люди випускали стінгазету "Не здаємося!".
Вони і справді не здалися й дочекалися порятунку. Увесь екіпаж "Челюскіна" за 24 рейси вивезли семеро авіаторів. Вони стали першими Героями Радянського союзу. Цікаво, що одну із найвищих нагород – орден Леніна, за допомогу в порятунку челюскінців отримали і двоє американських бортмеханіків.