Каддафі народився у бідній бедуїнській сім'ї. Можливо, саме бідність і штовхала хлопця до науки та прагнення змін в країні. Муаммар здобув дві освіти — військову та юридичну. Зі студентських часів Каддафі мав потяг до революцій.

Першого вересня 1969 року Раді революційного командування, у складі дванадцятьох офіцерів на чолі з Каддафі, за декілька годин вдається влаштувати державний переворот.

З того часу і по 2011 рік Лівію очолював саме Каддафі. Понад сорок років це була соціалістична республіка, заснована на ідеях ісламу. Економіка опиралась на продаж нафти. А контролю над громадянами вдалось досягти завдяки потужній силовій машині.

На зовнішній арені Каддафі постійно кидало в крайнощі. То він заявляв про готовність негайно знищити Ізраїль та товаришував з терористами. А вже через рік нещадно громив екстремістів та з трибуни ООН закликав Барака Обаму негайно повернутися до ідей ісламу.

Змінила усе "Арабська весна". 16 лютого у Бенгазі сотні людей вийшли на вулиці міста вимагаючи випустити з неволі правозахисника Фатхі Турбіля. У зіткненнях з силовими органами Каддафі постраждало близько півсотні осіб. Вже 17 лютого у день гніву вийшли на вулиці ще більше демонстрантів. У сутичках загинуло до п'ятдесяти людей.

Згодом масові протести охопили всю країну. Попри те, що війська Каддафі вдало діяли проти повстанців, після втручання військ НАТО вдача відвернулася від харизматичного полковника. Останнім прихистком Каддафі стало його рідне місто Сірт.

Після вбивства тіло полковника поховали у невідомому місці в пустелі, а в країну прийшли хаос та анархія. Адже знати, як керувати численними племенами лівійців міг лише один чоловік — покійний Муамар Каддафі.