Щось схоже на телескоп, тобто підзорні труби, знали й раніше – зокрема є збережені записи про це у Леонардо да Вінчі. 1608 року хотів запатентувати пристрій голландський вчений Йоанн Ліпперсгей. У патенті йому відмовили, мовляв, такий пристій уже існує. І справді про збільшувальні скла знали Келлер, Янсен, Метіус. Знали вони й до Галілея. Втім, в чому суть винаходу італійця? Все просто, він здогадався подивитись крізь нього у небо.
Перший телескоп Галілея – мав трикратне збільшення, згодом він вдосконалив прилад до восьмикратного і навіть до тридцяти двох кратного. Апарат довжиною в один метр і діаметром об'єктива чотири з половиною сантиметри. Звісно, телескоп був недосконалим, втім, певні космічні відкриття Галілео вдалось зробити.
Більш ніж за чотириста років телескопи пройшли еволюційний шлях – чого лише варта орбітальна станція Хаббл, чи великий телескоп Канарських островів з дзеркалом в діаметрі понад 10 метрів. Втім, на наших очах коїться революція приладу. Цьогоріч розпочали будівництво Європейського надзвичайно великого телескопа.