Сталін намагався ліквідувати Троцького, починаючи з 1932 року, коли той емігрував закордон. Адже колишній соратник Леніна зміг вивезти з собою велетенський архів документів, серед яких було безліч таємних наказів Раднаркому. Тому Сталін небезпідставно побоювався, що Троцький буде публікувати документи, які зможуть його скомпрометувати.
У серпні НКВС ввів в оточення Троцького свого секретного агента – Рамона Меркадера. 20 серпня вбивця прийшов у гості до Троцького та попросив його прочитати його статтю. В момент, коли Троцький схилився над столом, Меркадер вдарив його в потилицю льодорубом.
Незважаючи на жахливу рану, Троцький почав боротися з нападником, охорона, яка прибігла на крики, скрутила Меркадера. Троцького негайно доправили до лікарні, але врятувати життя не змогли.
На суді Меркадер переконував, що Троцького вбив з особистих мотивів. Та слідство довело – за смертю Троцького стоять безпосередньо Сталін та Берія. Меркадера посадили на 20 років. Після звільнення його перевезли до СРСР, де одразу ж нагородили званням Героя Радянського Союзу.