Братовбивча різанина тривала в країні три роки. За цей час націоналістам на чолі з генералом Франциско Франко вдалося повністю взяти під контроль всю територію Іспанії та знищити комуністичну владу країни. Націоналістів підтримували нацистська Німеччина та фашистська Італія, комуністів - Радянський Союз.
Фактично, громадянська війна в Іспанії стала пробою сил між майбутніми учасниками другої світової війни, а територія країни - полігоном для випробувань новітньої техніки Німеччини та СРСР. Саме тут уперше на полі бою зійшлися німецькі та радянські льотчики, танкісти, артилеристи.
Підтримка Франциско Франко була необхідна Гітлеру і з ідеологічних причин - адже фюрер цілком логічно сподівався отримати ще одного союзника біля своїх кордонів. Більше того, Іспанія була багата на корисні копалини, особливо дефіцитний вольфрам, якого потребував Гітлер для свого озброєння.
Саме тому допомога Берліна виявилася дієвішою, ніж Москви, і націоналісти змогли здолати комуністів. Жертвами війни стали майже півмільйона іспанців, економіка країни виявилася зруйнованою, мільйони людей залишилися без житла. Та Франко вдалося, здавалося б, неможливе - генерал за дуже короткий час зміг поставити Іспанію на ноги.
Більше того, країна офіційно не ввійшла до коаліції з Німеччиною, Італією та Японією. Нейтралітет дозволив іспанцям опинитися у стані переможців після другої світової війни, а вдалі реформи Франко зробили Іспанію одним із провідних гравців у пост-воєнному світі.