Затишшя перед бурею

В перших числах вересня розпочне роботу п’ята сесія Верховної Ради восьмого скликання. На її порядку денному буде багато питань, але ефективність їх вирішення сумнівна. Четверта сесія була малопродуктивною і фактично останні місяці робота була заблокована – зокрема, фракцією Радикальної партії Олега Ляшка, який то вимагав створення тимчасової слідчої комісії щодо президентських офшорів, то зниження тарифів на газ. І загалом на пару з ВО "Батьківщина" і її лідером Юлією Тимошенко наполягав на проведенні дострокових парламентських виборів.

Хоча наразі більш-менш тихо, і політики не дуже активні, осінь традиційно обіцяє бути гарячою і напруженою. В першу чергу, через підвищення комунальних тарифів на електроенергію для населення. Однозначно, народні депутати підніматимуть цю тему, але не з метою добитися зниження цін на енергоносії, а для підвищення власного рейтингу.


Олег Ляшко займе своє "робоче" місце біля трибуни

Власне, для того, щоб знизити тарифи на енергоносії, зокрема на газ, за що так ратує Тимошенко, необхідно, щоб в Україні існував відповідний конкурентний ринок. Як зауважує політичний експерт Олександр Леонов, Україна не займалася розвитком такого ринку. І хоча Україна видобуває власний газ, але свого часу його роздавали за собівартістю частково населенню, частково великим монополістам. Через це "Нафтогаз-Україна" мав велику дірку в бюджеті, яка сягала 200 мільярдів гривень, а олігархи при цьому отримували надприбутки.

При цьому експерт нагадує: в 2009 році тодішній президент Віктор Ющенко підписав з ЄС меморандум про модернізацію української газотранспортної системи.

Європа була готова вкладати в нашу трубу гроші, але умовою Брюсселю було створення ринку газу. Юлія Тимошенко, яка тоді була прем’єр-міністром, всіма силами гальмувала запровадження цих ринкових законів. Насправді повинна бути конкуренція на ринку енергетики, щоб українці могли вибирати між різними постачальниками, що урегулює і ціну,
– наголосив Леонов.

Тому Юлії Тимошенко і Олегу Ляшко, замість того, щоб блокувати роботу парламенту з вимогами зниження тарифів, спочатку треба розробити відповідні законопроекти, які б дозволяли створити конкурентний ринок, щоб з часом призвело до зниження цін.

Питання підвищення тарифів, як вважає політичний експерт Тарас Чорновіл, до кінця жовтня стихне. Більшість українців отримають субсидію, і це знизить напругу серед населення.

Читайте також: Осінь на порозі: чого українцям варто очікувати найближчим часом?

Ще одне питання, навколо якого ламатимуть списи парламентарі – ухвалення Держбюджету на 2017 рік. При нинішній економічній кризі, коливаннях долара і проблемах з наповненням бюджету в цьому році головний фінансовий документ на наступний, швидше за все, буде в кращому випадку бездефіцитним. Тобто з великою імовірністю соціальним Держбюджет не буде, на чому також намагатимуся грати політики від різних політичних сил.

Загалом, продуктивність діяльності коаліції і уряду Володимира Гройсмана не буде дуже високою. Фактично як такої коаліції у Верховній Раді не існує. Фракціям БПП і "Народний фронт" підкидають голоси депутатські групи "Відродження" і "Воля народу", яких контролюють олігархи. Але за це вони хочуть отримати свої преференції.

Знову вибори

Тема дострокових парламентських виборів, а також виборів на окупованих територіях однозначно підніматиметься деякими політичними силами. Власне, в позачерговій парламентській кампанії, чого вони і не приховують, зацікавлені "Батьківщина", Радикальна партія Ляшка і "Опоблок". Ці політичні сили на даний момент мають непогані рейтинги популярності, тому у випадку позачергових виборів можуть збільшити своє представництво в парламенті. А "Опоблок" прагне отримати певний реванш за втрату влади після революції гідності і втечі Януковича.

Але, як зазначив у коментарі сайту політичний експерт Сергій Таран, дострокова кампанія призведе до дестабілізації країни і не дасть того результату, який воліли б отримати українці. На його думку, у Верховній Раді, як і в країні загалом, ситуація буде достатньо складною. Та позачергових виборів не буде.


Юлії Тимошенко і Олегу Ляшку треба не зниження тарифів, а підвищення рейтингів

Крім того, не треба забувати, що наступні чергові чи позачергові вибори не можна проводити без ухвалення змін до відповідного закону. Зокрема, вибори народних депутатів повинні проходити на пропорційній основі за відкритими партійними списками. До речі, це було одне з передвиборчих положень президента Петра Порошенка, який обіцяв зміни до закону у перший рік після свого обрання. Але, обіцяного, як відомо, сім років чекають.

До того ж проводити вибори без оновлення складу Центральної виборчої комісії не можна. Нинішня ЦВК, по суті, вже нелегітимна. Але, як відомо, народні депутати так і не змогли на попередній сесії призначити нових членів ЦВК. Причиною стало те, що більшість із запропонованих кандидатур так чи інакше були людьми президента. Фактично Порошенко хоче зробити ЦВК підконтрольною собі, а відтак мати вплив і на результати виборів.

Швидше за все, знову підніматиметься питання про ухвалення закону про вибори в окремих районах Донецької та Луганської областей. Наприкінці четвертої сесії була інформація, що такий закон хочуть винести на розгляд, однак цього не сталося. Та є імовірність, що законопроект намагатимуться таки проштовхнути. Як вважає Сергій Таран, тема закону і виборів на окупованих територіях може підніматися, але тільки після виведення російської армії з Донбасу, взяття Україною ситуації під контроль і проведення виборів лише за українськими законами.

Тарас Чорновіл зауважує, що на ухваленні такого закону можуть наполягати в Брюсселі, так би мовити, в рамках виконання Мінських угод. На його думку, такий закон повинен відповідати повністю українському законодавству і Конституції, а також європейським демократичним принципам.

В законі не повинно бути політики, а чітко виписані всі юридичні аспекти. Зокрема, в прикінцеві положення внести пункти, які б фактично блокували проведення виборів в ОРДЛО. Тому що вибори не можуть проводитися на окупованих територіях, а тільки на звільнених. Але такий закон на 100% не влаштує Росію. Загалом, ухвалення цього закону в парламенті малоймовірне,
– переконаний політолог.

Народним депутатам, як кажуть, є чим зайнятися. Однак наступна сесія, як і попередня, буде також заполітизованою. За словами Сергія Тарана, судячи з того, як народні депутати ходять на роботу і готові брати на себе відповідальність за ситуацію в країні, ефективність буде вищою, ніж у попередніх парламентів. Але нижчою, ніж очікування суспільства.

Тестом на рівень ефективності наступної сесії може стати голосування за притягнення до відповідальності судді Дніпровського районного суду Києва Миколи Чауса, якого нещодавно НАБУ викрило на хабарі в 150 тисяч доларів. Слуги народу не захотіли відірватися від курортного відпочинку і зібратися на позачергову сесію для того, аби позбавити Чауса суддівського імунітету. Таким чином, вони дали Чаусу фору – формально він у відпустці, але достеменно ніхто не знає, чи суддя ще в Україні.

Тому покладати надії на те, що ефективність народних обранців буде вищою, ніж на четвертій сесії, не варто. Хоча соціально-економічна ситуація в країні потребує проведення реальних реформ, інакше українці з кожним днем ставатимуть біднішими і беззахисними.

Які теми підніматимуть політики і парламентарі восени? Думка експертів

Сергій Таран, голова правління Центру соціологічних та політологічних досліджень "Соціовимір"

У Верховній Раді, як і в країні загалом, ситуація буде достатньо складною. Народні депутати і політики підніматимуть тему економіки і взагалі розхитуватимуть ситуацію в країні. Тарифна тематика буде активно підійматись політичними силами, особливо коли українці отримають нові платіжки.

Карта позачергових виборів знову розігруватиметься українськими політиками. Але це тупикова позиція для тих політичних сил, яким немає що сказати. Це може призвести до певного внутрішньополітичного загострення. Але дострокових виборів не буде, тому що цей сценарій призведе до дестабілізації країни і не дасть результату, якого хочуть українці.

Тему ухвалення закону про вибори в ОРДЛО ніхто насправді не підіймає. Прийняття цього закону є в уяві окремих депутатів, які про це весь час говорять. Тема може підніматися тільки після виведення російської армії з окупованих територій, взяття Україною ситуації під контроль і проведення виборів лише за українськими законами. А цього Росія ніколи не зробить. Такі заяви робляться, щоб нагнітати ситуацію. Це все політичні спекуляції.

Що стосується загальної ситуації, яка буде восени, то знову поставатиме питання продовження Мінського процесу і переговорів по урегулюванню ситуації на Донбасі в нормандському форматі, який зараз зриває Росія. Розглядатиметься питання продовження санкцій проти Росії, тому на міжнародній арені буде напруга.

Робота парламенту буде складною. Судячи з того, як народні депутати ходять на роботу і готові брати на себе відповідальність за ситуацію в країні, ефективність буде вищою, ніж у попередніх парламентів, але нижчою, ніж очікування суспільства.

Тарас Чорновіл, політичний експерт

В роботі наступної сесії Верховної Ради, як завжди, буде багато шуму, скандалів, але якихось кардинальних подій не буде. Ймовірно, робота більше-менш відновиться. Тотального блокування не буде.

Головна тема на початку наступної сесії, звичайно – це підвищення комунальних тарифів. Але наприкінці жовтня тема стане не такою актуальною і зійде з порядку денного, так як більшість українців отримають субсидії.

Тема, з якою також люблять робити страшилки – голосування за децентралізацію і відповідні зміни до Конституції, швидше за все, ставитися на розгляд не буде. Вона дуже заполітизована і певний час до неї не повертатимуться.

Важливий момент: восени вступають у силу зміни до Конституції в частині судочинства. До кінця року починають діяти остаточні зміни щодо Верховного суду України. Не виключено, що постане питання якоїсь корекції, ухвалення парламентом додаткових актів. І буде колосальний внутрішній спротив у судовій системі. І це точно вплине на парламент, тому що лобістів у Верховній Раді окремих, не зовсім чесних, суддів там більш ніж достатньо.

Восени головний законодавчий акт, до якого буде прикута вся увага – закон про Держбюджет на 2017 рік. Вочевидь, буде стандартна ситуація – закон уряд подасть у парламент із запізненням і його ухвалять в останні дні грудня. Навряд чи уряду Володимира Гройсмана вдасться зламати цю "традицію". Тим більше, зараз знову відбувається коливання гривні, є певні збої в надходженнях у бюджет. Тому до бюджету буде багато уваги, так як він не буде повністю соціальним.

Закон про вибори в ОРДЛО більше потрібний Брюсселю, щоб показати, що Україна готова дотримуватися Мінських угод. Цей документ може бути реальним тоді, якщо він повністю відповідатиме законодавству України і європейським демократичним принципам. А в прикінцевих положеннях будуть пункти, які б фактично такі вибори блокували. Вибори не можуть проводитися на окупованих територіях, а тільки на звільнених.

Але такий закон на 100% не влаштує Росію. Так званий компромісний варіант суперечить основним демократичним принципам і Конституції. І це однозначно викличе спротив в Україні. Тому ухвалення цього закону нинішнім парламентом малоймовірне.

Читайте також: Україні – 25: коротко про здобутки і втрати Української держави