Злива грізних заяв Білого Дому в російський бік не вщухає, а нині навіть новий очільник Держдепартаменту Рекс Тіллерсон, якого разом із щойно звільненим з посади тепер вже екс-радником президента з питань безпеки Майклом Флінном Москва вважала "стовідсотково проросійським", поспішив встромити чергового "ножа в спину" Путіну: зажадав від Росії (цитата) "чіткого дотримання Мінських угод".
Свою вимогу новий шеф американського зовнішньополітичного відомства озвучив просто у вічі своєму російському колезі Сергієві Лаврову, зустрівшись з ним у п'ятницю в німецькому Бонні, під час проведення там зустрічі міністрів закордонних справ країн "Великої Двадцятки". Слід зазначити, що зазвичай того дотримання, заради збереження нейтральності, вимагають від обох сторін – як від Росії, так і від України. Цього ж разу Тіллерсон від України нічого вимагати не став, а спрямував свій спіч виключно в російський бік. США, за його словами, "очікують від Росії, що вона докладе зусиль для реальної розрядки ситуації". Щодо райдужних перспектив співробітництва між Сполученими Штатами та Росією, про які так полюбляли донедавна мріяти адепти "Трампнаша", то тут він висловився досить обережно: "США можуть зважити можливість співробітництва з Росією в деяких практичних площинах, якщо американському народові від того буде користь". В перекладі з дипломатичної мови на загальновживану: "Нуууу, там видно буде".
Сам Лавров теж, здається, зрозумів, що "проросійський" Тіллерсон прямим текстом дає Кремлю одкоша, бо заявив про те, що в нього з американським колегою відбулася "прагматична розмова", яка "може стати грунтом для більш тісного співробітництва".
"Зрозуміло, що ми не можемо вирішити всі проблеми, але ми маємо спільне розуміння того, що там, де наші інтереси співпадають, ми можемо просунутися далі". Знову ж таки, в перекладі з дипломатичної мови: "Ну, ви нас покличте, як шо...". І останньою каменюкою на могилу "фантастичної дружби" між Трампом та Путіним стали слова того ж Лаврова про те, що, мовляв, "президенти Америки та Росії зустрінуться, щойно обидва побачать для того можливість".
Того ж для інформаційна агенція Bloomberg повідомила зі слів співробітниці російського телебачення, що до редакцій ЗМІ в Росії було надіслано вказівку припиняти вихваляти Дональда Трампа. Щоправда, деякі більш досвідчені російські телеведучі й самі вже встигли збагнути, що до чого, і "перевзутися в польоті": одразу ж після заяви Білого Дома про те, що "Росія має повернути Крим Україні", різко перейшли від "Трампнаш" до "Трампчмо". Російським високопосадовцям цей перехід вдався не так легко: скажімо, речниця МЗС пані Захарова після вимоги повернути Крим, озвученої постійною представницею США при ООН Ніккі Хейлі, ще щось белькотіла про те, що це, мовляв, "її власна думка". І навіть після того, як ця ж вимога була озвучена офіційно Білим Домом, вигадала пояснення на кшталт того, що "сам Трамп так не думає".
Але щонайпізніше цієї лютневої п‘ятниці, після оцієї вказівки "зверху", російська влада, здається, остаточно усвідомила: черговий, 45-й президент США приступив до виконання свого почесного обов‘язку – пудити в під‘їздах росіянам. Щоправда, як зазначає Bloomberg, вказівка не містить вимоги відтепер лаяти Трампа, а лише "знизити інтенсивність повідомлень з США", але нема жодного сумніву, що ревні служаки – Кисельови, Соловйови та інші – знайдуть вже засіб виконати та перевиконати, вчергове довести свою відданість вождеві.
Щоправда, подібна ревність може вийти Путіну боком: навряд чи він зможе довести американським "партнерам", що дзявчання та підвивання про "поганого Трампа" не витікає з його наказу. А він же ж тим часом все ж таки намагається бодай якось сподобатись "другу Дональду": напередодні отієї боннської конференції висунув ініціативу про "поновлення діалогу" між російськими та американськими спецслужбами.
Щоправда, у відповідь почув від нового шефа Пентагону Джеймса Маттіса пряму відмову. Під час зустрічі міністрів оборони країн НАТО той підкреслив: "На даний момент ми не бачимо змоги співпрацювати (з Росією – прим. ред.) у військовому напрямку".
Його можна зрозуміти: зрештою, саме зараз, коли після скандалу з Майклом Флінном американські контррозвідники серйозно замислилися про можливість того, що в найближчому оточенні Дональда Трампа перебуває російський "кріт" (зокрема, про це написав в статті для видання The Observer колишній аналітик Нацради безпеки США, офіцер контррозвідки Джон Шиндлер) – співробітництво з цими "кротами" якось не вписується до поточних потреб США...
В цілому ж, складається враження, що нова адміністрація Білого Дому зі стартом своєї діяльності намагається "перекрити" своїх попередників бодай в одному – в різких заявах, спрямованих проти Росії. Щоправда, це, на жаль, поки що не привід для українців, аби вважати Трампа "нашим". Він – американський, і про це не слід забувати. А от скористатися його настроями, аби досягти чогось більш реального, аніж вербальні напади на Кремль – от тут дипломатам можна й спробувати, чом би й ні?
Читайте також: Політолог детально роз’яснив заяву адміністрації Трампа про Крим