За їхніми словами, 16 вересня мало всі шанси стати ледь не державним святом України. Але так не сталося.
Цей день багатьом запам’ятався голосуванням за законопроекти стосовно особливого статусу Донбасу.
Про саме голосування дещо згодом, спочатку розглянемо, за що голосували депутати.
Законопроекти
Прийняття законів "Про недопущення переслідування та покарання осіб – учасників подій на території Донецької та Луганської областей" та "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" було однією з умов Мінських домовленостей.
До останнього тексти законопроектів були відсутні на сайті ВР.
Можливо, це робилося, щоб приховати їхній зміст, та, врешті, деякі ЗМІ отримали копії цього тексту ще 15 вересня.
Так, згідно з проектом "Про особливий порядок…", Луганська та Донецька області терміном на три роки стають "особливими" регіонами. Яка саме межа "особливих регіонів" – наразі невідомо. У тексті вони названі окремими районами областей.
Почнемо з культурного: на цій території фактично дозволено не використовувати українську мову – як у суспільному, так і в приватному побуті. Це, вибачте, з приємного.
Далі – там мають відбутися позачергові вибори до місцевого самоврядування, певна річ, за всіма "законами України", а також запроваджується "особливий порядок призначення керівників органів прокуратури і судів, який передбачає участь органів місцевого самоврядування у вирішенні цих питань".
Ми говоримо про територію, яка абсолютно не контролюється українською владою. Когось прислати туди з Києва? Автор цих рядків фантастикою не захоплюється, але на таке явище волів би подивитися. Цікаво було б, як терористи їх сприйматимуть і слухатимуть. Реальної влади, яка б підпорядковувалася Україні, там, на жаль, не буде.
Найважливіше, що "особливий регіон" житиме за рахунок держбюджету. Не російського, як самопроголошене "Придністров’я", а українського.
Утримання цих регіонів є натяком, що Донбас залишається у складі України. Мовляв, хто платить – той і замовляє музику. Але це лише натяки.
Держава надаватиме економічно-соціальну підтримку "деяким районам" Донбасу, зокрема, повністю їх відбудовуватиме, відновлюватиме, створюватиме нові робочі місця, залучатиме інвестиції і т. д.
Більше того, закон затверджує, що Державний бюджет щороку передбачатиме видатки, які спрямовуватимуться на розвиток окремих районів Донецької та Луганської областей.
З огляду на те, що половина заводів та шахт зруйновані, інша половина розібрана – Україна виплачуватиме дотації, у тому числі, неіснуючим підприємствам.
Разом з тим, нововведення закріплює транскордонне співробітництво Донбасу та Росії. Тобто Україна зобов’язується поглибити стосунки з РФ стосовно економічних, соціальних, культурних та інших аспектів життя Донбасу.
Бойовикам — "народну міліцію"
І останнє, але не менш вражаюче – там створюється "народна міліція", яка слідкуватиме за дотриманням громадського порядку. В проекті також зазначено, хто може входити у цю міліцію.
"Загони народної міліції утворюються на добровільних засадах із числа громадян України, які постійно проживають у відповідних населених пунктах окремих районів Донецької та Луганської областей", — вказано в законі.
Іншими словами, місцеві бойовики отримують нову назву – "народна міліція".
Водночас, закон "Про недопущення переслідування та покарання осіб…" передбачає звільнення від відповідальності "учасників збройних формувань", членів самопроголошених органів у Донецькій та Луганській областях, а також людей, які протидіяли проведенню антитерористичної операції.
Терористи звільняються від кримінальної відповідальності за умови, що вони протягом місяця з моменту набрання чинності закону звільнили або не утримують заручників, добровільно здали зброю та вибухівку, не займають адміністративні та інші будівлі, не блокують органи державної влади та організації.
Проти них будуть закриті всі кримінальні справи, скасовані адміністративні штрафи.
Дія закону не поширюватиметься на тих, хто скоїв важкі злочини, причетний до падіння Boeing 777 чи перешкоджав розслідуванню цієї трагедії.
Питання про застосування цього закону вирішуватиме суд.
Голосування
У понеділок, 15 вересня, Президент Петро Порошенко провів зустріч з керівниками депутатських фракцій і груп. На ній Петро Олексійович вмовляв депутатів проголосувати за вищезгадані законопроекти.
"Він говорив, що це зупинить наступ Росії", — поділилося з Телеканалом новин "24" поінформоване джерело.
Вже зранку, 16 вересня, ВР засіла у закритому режимі. Саме там було прийнято два проекти стосовно Донбасу.
За словами обізнаних людей, розгляду цих законопроектів у закритому режимі вимагали деякі депутати, котрі не хочуть заплямовувати свої імена перед виборами.
Відтак, за проект "про особливий статус" проголосувало 277 нардепів, за амністію – 287.
"Обидва закони про легалізацію "ДНР" і "ЛНР" протягли з порушенням процедури. Таємне голосування було незаконним", — прокоментував це голосування у своєму Twitter депутат Андрій Шевченко.
Дізнатися, хто конкретно віддавав голоси, на жаль, — неможливо.
Однак, можна зробити висновки з повідомлень прес-служб партій, де вимальовується приблизна картина.
Так, згідно з повідомленнями, "Батьківщина" та "Свобода" виступали проти цих проектів. Там це назвали "здачею українських земель".
Водночас, їх підтримують УДАР, Партія Регіонів та КПУ. Там це називають "початком миру".
Замість епілогу
Президент України чудово розуміє, що це — гібридний мир, його ілюзія. Але потрібно перевести подих. Економіка країни в дуже скрутному становищі, військове командування, м’яко кажучи, потребує змін, люди потребують заспокоєння.
Перевести подих потрібно також Володимирові Путіну, який тим часом вирішить, що робити із санкціями, і проведе по-тихому ротацію військ.
Обоє розуміють, що це затишшя. Затишшя з відчутною перевагою другого. Перший чудово розуміє, що цей другий ховає за спиною ніж.
Це війна нерівних. Війна підступу.
Як саме Порошенко викрутиться із ситуації — це, звичайно, дуже цікаво… Головне, щоб ми не стали заручниками цієї ситуації.
Роман Кравець, Телеканал новин "24"