Історики не роблять акцент на тому, що у Джона були всі задатки стати лідером наддержави – в школі він не особливо виділявся ні в плані навчання, ні особливо в плані поведінки. Після переведення в католицьку школу в юному Кеннеді прокинувся бунтарський дух – він вступив до "клубу Макерів", члени якого виспівували непристойні пісні про учителів та керівництво закладу.
Політикою ж Джон захопився випадково, завдяки спорту. Він з юних років був активним учасником шкільних спортивних заходів. А завдяки організованій його батьком поїздці країнами Європи влітку 1937 року майбутній президент серйозно зацікавився політологією.
Далі в житті молодого Джона були Пристонський університет, Гарвард, Єль, Стенфорд, Друга світова війна та армія. Через проблеми зі здоров'ям його не хотіли приймати на службу. Але скориставшись зв'язками батька, наполегливий Джон в 1941 році таки був зарахований у військово-морський флот.
Кеннеді навіть встиг стати героєм, врятувавши 11 осіб на своєму торпедному катері під час атаки японців. Безліч нагород, медалей, захоплена преса, статус національного героя. По суті, це стало початком його політичної кар'єри, яка офіційно стартувала через два роки після звільнення в запас.
Не так давно історик Роберт Даллек, досліджуючи приватні архіви родини Кеннеді, зробив сенсаційне відкриття. Виявляється, за образом молодого й енергійного президента-спортсмена крився кволий чоловічок з цілим букетом хвороб. Сам Кеннеді, начебто, якось зізнався британському прем'єру Гарольду Макміллану, що змушений кожні три дні займатися сексом, щоб побороти головний біль.
У списку фавориток Джона Кеннеді значаться з десяток його знаменитих сучасниць і незліченна кількість невідомих красунь. Елла Фіцджеральд, Марія Каллас, Джейн Менсфілд, Кім Нова, Ліз Тейлор і, звичайно, Мерилін Монро – ось далеко неповний перелік жінок, яким приписують романи з політиком.
Кеннеді в силу сумнозвісних історичних подій не зміг повноцінно здійснити внесок у історію своєї країни. Та для мільйонів він залишився образом надії.