• укр
  • рус
Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
vkontakte @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Дивись онлайн онлайн
укр
Для можливості перегляду онлайну потрібно встановити Adobe Flash

Економічний фронт: Росія розпочала черговий етап заборон на українські товари

Для можливості перегляду онлайну потрібно встановити Adobe Flash

Росія намагається "дотиснути" післяреволюційну Україну економічними санкціями, які ґрунтуються на очевидному політичному зиску.


Продовження "харчової війни"

Москва вдруге обмежила постачання продукції кондитерської компанії "Рошен", а також м'ясної продукції деяких компаній.

Далі північна сусідка закрила свої ринки для українських сироварів. Росспоживнагляд на початку квітня раптом розгледів, що українські сири не відповідають стандартам якості. Під заборону потрапила продукція шести українських підприємств. Отже, російсько-українська харчова війна триває.

У 2012 році нам закидали використання рослинного жиру, так званої пальмової олії, при виробництві сиру. Було доведено, що ми цього не робили, що її у нас взагалі на підприємстві не було. У 2014 році знову одним з пунктів є порушення жирокислотностного вмісту, але, як не дивно, є ще такі закиди, як невідповідність вмісту жиру, білку, вологи, – розповів голова правління ПАТ "Пирятинський сирзавод" Володимир Бартошак.

"Пирятинський сирзавод", який входить у групу компанії "Молочний альянс", не вперше потрапляє у "чорні списки" Москви через нібито низьку якість продукції.

 “Крім нашої лабораторії, яка атестована, продукцію контролюють акредитовані лабораторії міста Києва, Полтавська державна регіональна лабораторія ветеринарної медицини”, – заявила начальник виробничої лабораторії сирзаводу Наталія Андріяш. 

У пошуках нових ринків збуту

У 2012 році "Росспоживнагляд" надсилав своїх експертів для перевірки продукції, сьогодні – просто повідомили про заборону. Підприємство втрачатиме 50 відсотків збуту, майже 6 тисяч тонн щорічно. Відтак завод призупиняє роботу. Активно продовжують працювати тут хіба що лінії пакування сиру. 

Серце ж заводу, сироробний цех, стоїть пусткою. Працівники – у вимушених відпустках.

Пирятин - невелике містечко з майже двадцятьма тисячами мешканців. Тож 800 робочих місць, які дає сирзавод, на вагу золота. Керівництво обіцяє: остаточно завод не закриють, орієнтуватимуться на внутрішній ринок. А от на європейські сподівань не покладають – вимоги до продукції інші.

Ну по-перше, вимоги особливі, потрібно пройти сертифікацію, провести певний комплекс робіт документи привести до відповідності до європейських вимог, тому що до сих пір ми орієнтувалися на російський і внутрішній ринки, – каже Бартошак.

Слід зазначити, що технології українських молочних компаній загалом відповідають європейським, але вийти на ринок ЄС не дозволяє якість молока, що закуповують в селян. Породи корів, умови їх утримання, годування та доїння – суттєво відрізняються від європейських.

Що стосується Європи, без вирішення питання якості молока, якості сировини, ми не можем поставляти. Якщо в нас… в них, якщо не помиляюся, вимоги бактерій там 50 тисяч, то в нас вимірюється в мільйонах. Наша корова в рік доїть 3,5-4 літрів. Це люди – щасливі. А в Європі 10 – це мінімум. Їсть те саме, затрати ті самі, а молока в два рази більше, – розповів співвласник молочної компанії "Галичина" Степан Івахів.

"Для експорту сирів в Європу нам потрібно пройти сертифікацію, це доволі проблематично, тому що у нас велика кількість молока постачається з господарств населення і воно контактує з повітрям, а це не європейські стандарти якості. В принципі це питання можна було б вирішити за допомогою індивідуальних доїльних установок, або за допомогою кооперативів, де б корови доїлися автоматично і молоко не контактувало з повітрям", – пояснює експерт аграрних ринків асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Аліна Жарко.

Сьогодні, коли обмежені можливості співпраці з Росією та Європою, українські молочні компанії розширюють географію збуту та відкривають для себе нові ринки.

Українській галузі необхідно буде мінімум півроку для того, щоб переналаштуватись на інші ринки і диверсифікувати ті ризики, які пов’язані будуть з закриттям російського ринку. Зараз переробникам необхідно переорієнтуватись на інші ринки. Такі, як Близький Схід, Азія, Китай. Але для цього необхідно: перше – час, друге – певні кошти для того, щоб модернізуватись, – вважає голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський.

Загрози для всієї галузі

Якщо ж швидко знайти нові ринки та переорієнтуватися не вдасться, спад виробництва загрожує як молочній так і тваринницькій галузі, – прогнозують експерти. 

По тій ж сирній продукції обмеження призводять до того, що на внутрішньому ринку України пропозиція перевищує попит. Різко падають ціни по всьому технологічному ланцюжку. Тобто падають закупівельні ціни на сировину на молоко. У людей, у підприємств немає вже стимулів займатися великою рогатою худобою, зменшується чисельність поголів'я. І виникає дуже такий серйозний варіант втрати цілої галузі, – застерігає президент Української спілки промисловців і підприємців Анатолій Кінах.

Спочатку треба показати два стовпчики. Один – загальний обсяг експорту сирів з України (59 тис. тон. або 100%). Другий – експорт сирів саме до Росії (50 тис. тон. або 85%). Згори обох стовпчиків показати головки сиру. При чому у другому бажано пофарбувати сир у російський триколор. Після підняти третій стовпчик – імпорт українських сирів в Росії (20%).

У 2013 році український експорт сирів та сирних продуктів становив майже 60 тисяч тон. З них 50 тисяч експортувались до Росії, що складає 85 відсотків від загального обсягу. Водночас, для Росії це лише двадцяти відсоткова частка від усієї імпортованої сирної продукції.

Якщо вони закриють українські товари, українські сири, то в них буде певний дефіцит в споживанні молочних продуктів. І цей дефіцит раптово нічим неможливо відновити. Тому я вважаю, що буде певне посилення вимог до якості продукції українських переробників. Але повністю закриття молочного ринку Росії не відбудеться, – прогнозує Чагаровський.

Українське машинобудування – також в групі ризику

Найбільшим імпортером товарів машинобудівної промисловості України є Росія. Українські вагони, мотори, підшипники, щебінь, труби – стабільно цікавлять сусідів. Але за останній рік обсяг товарів машинобудівної промисловості, експортованих у Росію, зменшився на 20 відсотків.

Є значна частина українських підприємств, які в силу старих технологічних зв'язків з часів радянського союзу традиційно орієнтуються на російські ринки, але при цьому давайте не забувати про те, що і російські ринки не завжди могли б замінити українські товари, скажімо, на товари з інших країн світу. Ну наприклад, Луганськтепловоз, він фактично вбудований в систему забезпечення рухомим складом російської залізниці, – говорить директор інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.

"Біля 52% експорту українського машинобудування – це експорт в Російську Федерацію. По деяких галузях, таких наприклад як транспортне машинобудування, будівництво локомотивів, вагонів – питома вага експорту в Російську Федерацію складає в середньому 60-70%. Однозначно це створює величезну загрозу для діяльності ринків збуту таких підприємств як "Крюківський вагонобудівний завод", "Азовмаш", "Дніпровагонмаш", – вважає Кінах.

Українські вагонобудівні підприємства вже отримують менше російських замовлень. Виробничі потужності зупиняються, робочі місця скорочуються. Доводиться переорієнтовуватись на інші ринки.

Те ж машинобудування не може утримувати таку кількість працівників без роботи в виплачувати заробітну плату. Стали частішими відправка в відпустку за свій рахунок. Десь в тиждень там 2-3 робочих дні або половина робочого дня. Бізнес стоїть на порозі того, що такі скорочення можливі і в зв'язку з скороченням виробництва і закриттям деяких виробничих потужностей, – повідомив заступник голови ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник.

За словами заступника генерального директора з продажу та маркетингу ПАО "Автокраз" Юрія Облога, у них фатальної залежності від ринків Росії немає.

Росія вже давно проводила політику імпортозаміщення. Це передусім стосується такої стратегічно важливої продукції. Це труби великого діаметру, це продукція машинобудівного комплексу пов'язана з залізничними дорогами, з військовим комплексом. Але ми знаємо, що разом з тим Росія не змогла повністю відмовитися від української продукції і вимушена була купувати її надалі, – нагадав директор програм Українського інституту публічної політики Ільдар Ґазізуллін.

Економічна ціна за політичну незалежність

Вийти на нові ринки українським експортерам має допомогти угода про вільну торгівлю з ЄС. Однак компенсувати втрати на російському ринку вдасться лише частково. Товари, які користуються попитом в Росії та Європі – різні.

До Митного союзу Україна постачала машинобудування, сільгоспмашинобудування, двигуни, ті ж самі підшипники. Ну, наприклад, таку сировину як щебень. А до Європейського Союзу ми можемо збільшити поставки, в основному, агропродукції. Сири можна поставляти в Європу. Наприклад, соняшникова олія. Там, де мита зменшуються, – пояснює Олійник.

"Ми маємо продукцію, яка конкурентоздатна в напрямку як європейських так і світових ринках. Це і авіабудування, це і суднобудування, харчова, переробна галузь, аграрний комплекс в цілому, транспортне машинобудування, енергетичне машинобудування. І такі ринки, як ринки Південної Америки, Північно-Східної Азії, Близького і Середнього Сходу і деякі інші – дуже привабливі для України", – наголошує Кінах.

Росія протягом тривалого часу закриває нам свої ринки. Ми будемо захищати своє право на вільну торгівлю з усіма країнами, в тому числі – і законне право, яке маємо з РФ, і таке право буде захищатися всіма методами, в тому числі методами через Світову організацію торгівлі, – заявив Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк.

Українські експортери дедалі частіше згадують твердження "Що нас не вбиває, робить сильнішим", адже Росія вкотре змушує Україну заплатити економічну ціну за свою незалежність. 

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

powered by lun.ua
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО 24 Радіо 24
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2015, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук