Таку думку сайту "24" висловив голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко, коментуючи появу нових партій.

Проект, пов'язаний із Сергієм Лещенком і Мустафою Найємом (депутати від фракції БПП – 24), поки невідомо, як називатиметься і як розвиватиметься. Вони створюють партію не самі, а намагаються зробити ребрендинг "Демальянсу". Є великі сумніви щодо організаційних можливостей і Найєма, і Лещенка. Вирішальну роль гратиме нинішній лідер партії Василь Гацько. А Найєм і Лещенко будуть публічними особами. Насправді партію контролює той, хто контролює її апарат і фінанси. Це все в руках Гацько,
– переконаний експерт.

За його словами, україно-грузинська партія Давіда Сакварелідзе (екс-заступник генпрокурора – "24") – це насправді партія Міхеїла Саакашвілі. Він де-факто її реальний лідер. Саме через питання лідерства, вважає Фесенко , і не домовилися дві групи – Сакварелідзе, з одного боку, і Найєма з Лещенком – з іншого, які були проти лідерства Саакашвілі. Вони хотіли колективного керівництва.

У той же час, на думку політолога, Саакашвілі – це бренд і ресурс, який може залучати гроші. Тому у них більше шансів на проходження до парламенту.

Але сила і слабкість партії саме в Саакашвілі. Є він – є шанси. Раптом він надумає їхати в Грузію, відразу шанси зменшаться,
– підкреслив він.

На думку Володимира Фесенка, партія Найєма і Лещенка на основі "Демальянсу" буде конкурентом Саакашвілі і Сакварелідзе.

У цій же ніші – проєвропейській, міського середнього класу, нового покоління вже знаходиться "Об’єднання "Самопоміч". Є ще "Сила людей" і низка інших партій. Конкуренція буде гострою. Причому вони будуть конкурувати між собою, а не з владою або Юлією Тимошенко. Це вузька електоральна ніша приблизно в 10%. Взаємна конкуренція буде послаблювати потенціал усіх партій,
– наголошує експерт.

Крім того, у "Демальянсу" поки що більше запитань, ніж відповідей, зазначає Фесенко. Невідомо, на чому вони будуть підніматися.

Популярності Лещенка і Найєма недостатньо. Як показують опитування, їх знають навіть менше, ніж Тетяну Чорновіл або Єгора Соболєва. І харизми немає особливої. Невідомо, чи вирішать вони проблему з фінансуванням. Можна романтично заявляти, що не будемо брати гроші в олігархів, але чи вистачить фінансів у малого середнього бізнесу. На який вони планують опиратися,
– підкреслив політолог.

Щодо прем’єра Володимира Гройсмана, то, як зазначив Володимир Фесенко, в нього є своя партія регіонального ґатунку – Вінницька європейська стратегія. При бажанні її можна трансформувати в загальноукраїнський проект. Перспектива залежить від того, чи вдасться Гройсману утриматися мінімум рік на посаді прем'єра. І наскільки успішною буде його діяльність. Якщо протримається до весни 2017 року, буде економічне зростання, вдасться перебити тему підвищення комунальних тарифів, тоді шанси є.

У міністра внутрішніх справ Арсена Авакова і секретаря РНБО Олександра Турчинова також є своя партія – "Народний фронт". Але персональна активність Авакова і добровольчого батальйону "Азов", який з ним пов'язують, викликає підозри щодо нового проекту. Аваков на основі "Азову" може створити такий собі войовничий політичний проект,
– говорить він.

Втім, теж виникає питання щодо перспектив. Електоральна ніша вузька, а конкуренція дуже висока. Це ніша націоналістичних праворадикальних патріотичних партій. Там уже є ВО "Свобода", "Правий сектор" і УКРОП, який рано ховати. Тут же намагається розвивати свій проект Дмитро Ярош. Це ніша від 5 до 10%. Чим більше тут партій, тим менше шансів, що хтось пройде в парламент.

Що стосується Турчинова – він дуже досвідчений орговик. Створив багато партій: "Громаду", яку потім продав екс-прем’єру Павлові Лазаренку. Допоміг Юлії Тимошенко з "Батьківщиною". При бажанні Турчинов може створити ще один проект. Питання: чи потрібно йому це. Щоб замінити "Народний фронт" Так справа не в назві партії, а в тому, з ким вона асоціюється. Тільки в тому випадку, якщо він піде від Яценюка,
– підкреслив Володимир Фесенко.

Читайте також: Восени може з'явитись кілька нових політичних партій