Він розповів, що на Майдані був кожен день, починаючи з 21 листопада, вперше прийшов туди щойно зійшовши зі сцени у театрі, де грав у виставі. Після цього проводив там по півдня.
На Майдані бував кожного дня по півдня, або зранку або з вечора. Коли були штурми, то бував там цілодобово. Було багато безсонних ночей, але хороших, бо вони були в спілкування, в підтримці людей, вони проходили в профспілках, там було крісло широке і я там іноді засинав. Бо в цілях безпеки іноді було важливо не йти додому, – згадує артист.
Каже, що став голосом Майдану ще під час першої революції. Цього разу йому запропонували виступити зі сцени, а потім взагалі стати модератором.
Розповідає також, що на Майдані люди щогодини співали гімн України, а слова "Слава Україні-Героям слава" стали ідентифікацією, що тут всі за одне.
Розповідає і про свою роль на посаді міністра культури.
23 роки нищилась і армія і культура країни. Я ставлю в один ряд безпеку і культурологічний простір. Та ситуація, яку ми маємо на Сході, це як раз недооцінка культури, це блокування того, щоб культура всієї України доходила до півдня, до сходу, разом з тим, щоб схід і південь представили свою культуру. Зараз програма Донкульт в Києві показала масу прекрасних художників. Ми створили програму взаєморозуміння, щоб підтримати 27 проектів колективів або митців зі сходу, щоб вони не відчули себе покинутими, або відірваними від загального простору. В нас зараз велике завдання – об'єднати країну через культуру, – каже Нищук.
Артист порівнює дві ревіолюції – 2004 і 2015 років.
Події 10-річної давності мали дуже яскраво виражену політичну складову, люди стояли перед вибором політичної сили та лідера, покладалися на них, потім мали розчарування, а зрештою і зневіру. В даному випадку – це було повстання громадськості різного штибу, щоб захистити своїх співгромадян, це було бажання захистити свою гідність, – впевнений Нищук.