Якщо в деяких дітей реакція обмежується подразненням шкіри та нежитем, то трапляється чимало випадків, коли доводиться викликати швидку.

Знову ж таки статистика стверджує, що таких критичних випадків за попередні 10 років стало усемеро більше. Найгірше, що харчова алергія молодшає. Вже зараз 6 % малюків до 2 років мають алергію, а у віці п’яти — їх уже 10 на сотню. Більше того, такі діти в 3-4 рази частіше хворіють на астму та потерпають від інших видів алергії, порівняно з дітьми, які не мають реакцій на їжу.

Алергологи виділяють 8 продуктів, що викликають 90 % харчових алергій: молоко, яйця, арахіс, горіхи, соя, пшениця, риба й молюски. Найгірше, що для реакції достатньо навіть мінімальної дози алергену. Тож лікарі вимагають, аби виробники продуктів харчування детальніше розписували складники своїх товарів.

Якщо йдеться про горіхи, то віднедавна навіть вказують, чи було задіяне обладнання в обробці горіхів. Ліків від харчової алергії наразі не має. Рекомендують уникати алерген. Водночас, лікарі досі не розуміють раптового сплеску недуги.

Хтось звинувачує батьків у бажанні створити стерильне середовище для дітей, що згодом послаблює їхній імунітет, інші ж нарікають на надмірне захоплення антибіотиками. Зрештою, алергії підігрує й сама генетика. Якщо хтось із батьків має харчову алергію, то ризик передати дитині – 30 %, а якщо обидва, то лише 30 %, що дитина її не матиме.