Кореспонденти The Guardian пояснили, як підроблені новини, що домінують в інтернет-просторі після виборів у США, спотворюють політику по всьому світу.

Німеччина

У Німеччині підроблені новини і втручання Росії – або шляхом впливу на підроблені сайти новин, або шляхом злому чи дезінформації – розглядаються як серйозна загроза для демократичного процесу, особливо після президентських виборів у США. Яскравим прикладом новини-фальшивки стало повідомлення про зґвалтування у Берліні 13-річної дівчинки російського походження біженцями з країн Близького Сходу. Історія набула широкого висвітлення в російських і німецьких ЗМІ. Проте згодом слідство і медична експертиза довели, що дитину ніхто не чіпав.

Є підозра, метою так званої путінської пропаганди в Берліні є дестабілізація позиції Меркель всередині країни, адже вона збирається балотуватися на четвертий термін перебування на посаді. До того ж федеральний канцлер вважається ключовим ворогом Росії через її наджорстку позицію щодо України. Сама ж Меркель так коментує ситуацію, що склалася:

Сьогодні у нас є підроблені сайти, боти, тролі – речі, які регенерують себе, підсилюючи думки за певними алгоритмами, і ми повинні навчитися боротися з ними.

Франція

За останні 10 років у Франції спостерігається різке збільшення ультраправих сайтів, блогів та соціальних медіа, які підсилюють настрої недовіри до традиційних засобів масової інформації, як крайніх правих, так і крайніх лівих політичних сил. В країні, як зазначається, глобальна проблема з розповсюдженням підроблених новин відсутня, проте збільшення випадків маніпуляцій і спотворення інформації були помітні у період виборів.

Щодо резонансних випадків фальшування новин, то у Франції досі триває скандал щодо фейкових сайтів про аборти у країні. Ці сайти маскуються під офіційні, але насправді мають на меті обдурити жінок. Нижня палата французького уряду на законодавчому рівні планує заблокувати ці неправдиві ресурси.

Щодо президентських виборів у 2017 році, то під час передвиборчої кампанії у Франції планують запустити базу даних сумнівних інтернет-сторінок, які позиціонують себе як інформаційні сайти.

Італія

Ситуація із розповсюдженням підроблених новин загострилася, а інформаційні напади на прем'єр-міністра Маттео Ренці збільшилися перед референдумом 4 грудня. Особливо негативні новини про прем'єра поширювалися підконтрольним Кремлю сайтом "RT".

Російський сайт помилково написав, що мітинг в Римі проводили прихильники Ренці, хоч насправді мітинг очолювали його опоненти. Так, члени Демократичної партії Ренці стверджують, що саме "Рухо5 зірок", який контролює "брудні" новинні сайти, винний у поширенні неправдивої та дискредитуючої інформації про діяльність уряду.

Китай

Тут проблема з новинами-фальшивками та нечесними журналістами існує вже десятиліттями. Якщо аналізувати теперішню ситуацію у медіа-просторі Китаю, то тепер у країні заборонено "використовувати чужі слова, щоб створювати новини або використовувати гіпотезу і уяву, щоб спотворювати факти". Такі нові правила влітку цього року запровадила китайська адміністрація з кіберпростору. Згідно з ними, основні онлайн-ЗМІ республіки не можуть публікувати новини без узгодження з регулятором.

Більше того, такі сайти як Facebook, Google, Twitter і YouTube безжалісно фільтруються програмою "the Great Firewall" ("Великий китайський золотий щит"), яка розширила прірву між тамтешнім інтернетом та всесвітньою Павутиною.

Бразилія

У Бразилії теж фільтрують новини. Минулого року там створили перший сайт, який перевіряє інформацію. Його засновниця вважає, що на сторінках бразильських інтернет-ЗМІ багато помилкових тверджень, але неправильним буде вважати, що ситуація схожа на те, що відбувається у США. Тому найгірше, що бразилець може прочитати – це упереджену думку якогось журналіста, а не чисту брехню.

Щоправда проблема із засмічення інтернет-простору "фальшивим сміттям" у Бразилії зросла після обрання Ділми Русеф президентом країни, яку згодом почали звинувачувати у маніпуляціях з державним бюджетом під час виборчої кампанії в 2014 році, а вже у серпні 2016 сенат проголосував за її імпічмент.

М'янма

Після десятиліть ізоляції 51 мільйон м'янманців стали медійно-досвідченими, коли у 2014 році там прийняли телекомунікаційні реформи. Нині для багатьох там Facebook вже став синонімом Інтернету.

І все більше жителів М'янми хочуть, аби світ їх почув. Тож ця країна не виняток – її новинні стрічки також заповнені чималою кількістю фейкової інформації, велика частина якої забарвлена релігійною ненавистю.

Через напруженість у відносинах між більшістю буддистів і мусульманськими меншинами, багато хто готовий вірити в нісенітниці про іслам і його послідовників, розповсюджувані фейковими акаунтами, створеними для цієї мети, зазначає видання.

Індія

Нещодавня грошова реформа в Індії показала глибокий вплив фальшивих новин на країну, де засоби масової інформації є плодовитими, але регіональні ЗМІ, як і раніше, не дотягують до журналістських стандартів. Популярні мас-медіа в Індії найбільше схильні до фальшування новин, адже вони часто передають інформацію без перевірки.

У нас немає стандартної політики для телевізійних новин та газет щодо процесу дослідження і публікації історій,
– розповідає Прабхакар Кумар з індійського медіа-дослідницького агентства.

Але соціальні медіа лише дали значно більше підстав довіряти чуткам чи інсинуаціям. Двом хлопчикам із Дадри, селища неподалік Делі, минулого року не потрібен був WhatsApp, щоб поширити чутку про те, що місцевий житель зберігав яловичину в своєму морозильнику. Вони розповіли про це із гучномовця в храмі села. 50-річного чорнороба, на якого вказали діти, лінчували.

Читайте також: Росія маніпулює свідомістю людей, або "Як працює путінська пропаганда"