Втеча Олега Царьова
Заклики мешканців східних регіонів брати участь у псевдореферендумі, до федералізації Донецької та Луганської області і, врешті, створення окремої республіки Новоросія стали приводом для прокурорського подання.
А поки колишній скандальний регіонал переховується від слідства в окупованому Криму, з планами втекти до Москви, у його будинок недалеко від Дніпропетровська почали заселяти біженців з Донеччини та Луганщини.
Експерти кажуть, що депутати самі "допомогли" Царьову втекти – надто довго вони розхитувались, ще у п'ятницю напередодні провели сигнальне голосування по Царьову, але воно не набрало достатньої кількості голосів. Колеги по цеху не хочуть підставляти своїх.
Таких депутатів чимало. Це заклики до повалення конституційного ладу, розколу країни, по таких параметрах можна притягти до відповідальності лідера КПУ Петра Симоненка. По сукупності того, що робилося на Євромайдані – заклики до насильства – члена фракції ПР Олену Бондаренко і персональну відповідальність, хто підтримував голосування по диктатроських законопроектах, – вважає політтехнолог Тарас Березовець.
У зв'язку з цим Генеральна прокуратура України вже внесла до Верховної Ради подання про позбавлення депутатської недоторканності колишнього члена фракції Партії регіонів Володимира Олійника та члена КПУ Ігоря Калетніка. Проте регламентний комітет Ради ці прокурорські заяви відхиляє.
Незважаючи на переконливі аргументи ГПУ, низки членів комітету, на жаль, комітет не погодив розгляд цього питання і рекомендував голові ВРУ повернути ці подання у ГПУ, тут зіграли політичні і суб'єктивні моменти. Бо більшість у комітеті – це представники КПУ та ПР, – розповів в.о. генерального прокурора України Олег Махніцький.
Самі претенденти на позбавлення мандату своєї провини не визнають і вже заявляють, що на них чинять тиск.
"Виходячи з роботи ВРУ треба всіх, хто керує державою, притягати до відповідальності. Але чогось цього не відбувається", – скаржиться лідер КПУ Петро Симоненко.
Обіцянки про недоторканість депутатів
Рішення про скасування депутатської недоторканості – доволі рідкісне явище. З останніх нагучніших – це позбавлення імунітету Ігоря Маркова ще у вересні минулого року. У липні 2010 зняли недоторканість із Віктора Лозінського, депутата від БЮТ, за підозрою у навмисному вбивстві. Марков уже на волі, Лозінський досі відбуває покарання.
На гучних гаслах про скасування недоторканості депутатів до парламенту входило більшість політичних сил. Подібні заяви звучали у риторика як комуністів, так і свободівців. Але "віз і нині там".
Є троє людей у цьому парламенті, які на початку каденції відмовилися від усіх пільг, вього чого не мають звичайні люди, це Ляшко, Гриценко і ваша покірна слуга, думаю легко таку заяву написати будь-якому депутату на ім'я голови ВРУ. Я відмовляюся від усіх пільг, преференцій, доторканостей і недоторканостей, – говорить народний депутат від Партії регіонів Ганна Герман.
“У програмі захисту українців – свободівській програмі – чітко написано скасувати недоторканість депутатів, суддів, президента... Тому що якщо одних рухати, а інших ні, дивіться, що у судовій владі зараз відбувається”, – каже народний депутат від "Свободи" Олександр Мирний.
Нагадаємо, за часів Євромайдану провладна більшість у парламенті використовувала спрощення процедури притягнення нардепів до кримінальної відповідальності, як політичну розправу. 16 січня 2014 року, у день ухвалення диктаторських законопроектів, за ініціативою того ж таки Володимира Олійника, ідею щодо порушення кримінальної справи навіть за відсутності депутата комуністи та регіонали підтримали шляхом підняття рук.