Закон "Про Фінансову поліцію" президент України підписав ще наприкінці 2016 року. "За" законопроект №5368 проголосували 240 народних депутатів.

Як відзначив у коментарі сайту "24" Юрій Федчишин, експерт з питань податкової політики Інституту суспільних досліджень, цей закон є продовженням змін до податкового кодексу проголосованих у грудні, у ньому йдеться про створення фінансової поліції – нового правоохоронного органу, який покликаний розслідувати всі фінансові злочини, у тому числі й податкові, та замінити податкову міліцію і відповідні підрозділи з розслідування економічних злочинів МВС.

Однак фінансова поліція, на відміну від податкової міліції, не матиме права застосовувати силові методи, використовувати зброю та примусово вилучати документацію.

Проте хоч і матиме новостворений орган у дечому менше повноважень, ніж його ліквідована "попередниця", працюватиме ефективніше, відзначають експерти.

Що це буде за структура?

Це буде правоохоронний орган із значно меншим штатом, ніж податкова міліція. Щоправда, наголошує Федчишин, цей орган має бути демілітаризований порівняно із податковою міліцією та МВС.

Передбачається, що фінансова поліція буде координуватися Кабміном через міністра фінансів. У фінполіції працюватиме 2,5 тисячі співробітників (для порівняння у податковій міліції зараз працює близько 5,5 тисячі осіб). Також нову структуру поділять на держслужбовців і детективів, які матимуть спецзвання. Керівництво поліції обиратиметься на 5 років, другий термін повноважень не передбачений. Співробітників та детективів відбиратимуть на конкурсній основі.

Нова служба матиме й оновлений кадровий склад. Зокрема, встановлено обмеження, відповідно до якого в новій структурі може працювати не більше 25% від тих осіб, хто протягом року працював у ДФС, МВС чи СБУ на посадах слідчих або оперативників. І на цілих 70% фінансова поліція складатиметься з нових співробітників.

Яка зарплата?

Передбачається, що глава фінансової поліції отримуватиме близько 64 тисячі гривень на місяць. Мінімальна зарплата в фінполіції становитиме 16 тисяч гривень. Крім того, передбачена щомісячна доплата за вислугу років, за доступ до держтаємниці, знання іноземних мов.

Один реєстр ПДВ замість двох

Також у законі йдеться про створення єдиного реєстру ПДВ, який, безсумнівно, повинен бути повністю прозорим. Головний експерт групи Податкової та бюджетної реформ РПР Володимир Дубровський у коментарі сайту "24" відзначив: якщо раніше існували два реєстри ПДВ, що дозволяло зловживати з податком на додану вартість, то у новому Законі про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні таку можливість ліквідовано.

Водночас, за словами Федчишина, один реєстр ПДВ замість двох мав бути введеним ще минулого року. Однак проблема була не лише в кількості списків, каже він, адже навіть всередині списку, в тому форматі як він публікувався, неможливо було відстежити реальний прогрес заявок на відшкодування. Це проблема, підкреслює експерт з питань податкової політики, яка не вирішиться автоматично навіть з появою одного списку. Зараз законодавство більш детально вимагає від ДФС порядку у веденні реєстру на відшкодування, головне, підкреслює експерт з питань податкової політики, щоб ця норма була виконана без маніпулювань.

Як виявлятимуть "скрутки"?

Точкових змін багато. Вони несуть як посилення контролю так і полегшення для бізнесу. Найвагоміше місце займає нова практика адміністрування ПДВ, пояснює Федчишин. Так, запроваджується код УКТ ЗЕД (код товарів згідно з українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності) у податкову накладну, що дозволить автоматично виявляти всі конвертаційні центри, що діють за схемою скрутки (90% зловживань з ПДВ). Відповідні накладні блокуватимуться.

Фахівець пояснює, як же діють ці скрутки – одне підприємство має податковий кредит і займається продажем цегли, інше підприємство потребує податковий кредит і займається закупівлею та продажем музичних інструментів. Між обома стає конвертцентр, який купить цеглу у одних, а продасть гітари іншим. За нової системи, усі товари та послуги будуть класифіковані, тому ці схеми виявлятимуться автоматично.

Утім, підводний камінь у тому, що систему можуть налаштувати недосконало і реальні конвертаційні центри не виявлятимуть автоматично, а справжній бізнес відчує необгрунтований тиск. Однак, незважаючи на ці ризики, наголошує Федчишин, будь-яка перевірка зможе "засікти" реальну ситуацію, адже новий реквізит податкової накладної в поєднанні з СЕА ПДВ (системою електронного адміністрування податку на додану вартість) залишатиме всі відомості в базі даних.

За принципом патрульної поліції

Водночас фінполіція матиме більше коло підслідних статей, порівняно з тим, що зараз має податкова міліція, Наприклад, фінансова поліція зможе займатися досудовим розслідуванням фактів, які призвели банк до банкрутства, махінаціями на фондовому ринку чи незаконним використанням інсайдерської інформації.

За словами Володимира Дубровського, принципова відмінність новоствореного органу від податкової полягатиме в тому, що це буде суто аналітична служба, котра не поєднуватиме в собі одразу і слідство, і силовий захват чи ще щось подібне. Цим займатимуться інші органи.

Можливо, фінансова поліція не буде настільки оперативною, але в наших умовах, така оперативність та поєднання багатьох функцій у самій службі, має свій зворотній бік: така служба легко корумпується, її починають використовувати для рейдерства,
– зауважує Дубровський.

Тому, додає він, кращий варіант, щоб функції були поділені між різними відомствами, як і передбачається. Не менш важливо те, що фінансова поліція не підпорядковуватиметься Державній фіскальні службі та буде утворена за принципом НАБУ чи патрульної поліції.

Чому податкова міліція себе дискредитувала?

Податкова міліція у підприємців асоціюється із тиском. Це відбувається з багатьох причин, підкреслює Федчишин, подекуди це пов'язано із "каральними" особливостями самого законодавства, а не реагувати податкова міліція не має права.

Зокрема стаття 212 Кримінального кодексу України не відповідає світовій практиці, каже експерт. Бо, по суті, у нас будь-який сумнів про несплату податків понад встановлену суму є підставою для порушення кримінальної справи. В той час як за кордоном більшість таких випадків є адміністративними проступками. За словами Федчишина, кримінальна відповідальність там залежить не від суми несплачених податків, а від характеру вчинених дій, наприклад, кримінальними там є подвійна бухгалтерія, приховування операцій, підробка документів тощо. В Україні ж криміналізовано практично всі випадки несплати податків на суму понад 800 тисяч гривень.

Також податкова міліція є складовою ДФС, а тому відповідає за наповнення бюджету, що примушує більш активно вишукувати порушення у сфері сплати податків,
– наголошує Федчишин.

Не останню роль, каже експерт, відіграє недосконале кримінально-процесуальне законодавство, а точніше, практика його трактування правоохоронними органами. Бізнесу страшні не так штрафи сплачені в результаті порушень, як безкарне застосування правоохоронними органами своїх повноважень – обшуки, виїмки документів, арешти, допити. І це проблема всіх діючих правоохоронних органів.

На думку Федчишина, в таких органах повинна бути сильна система внутрішнього контролю, що боротиметься з корупційними проявами та неправильним використанням повноважень.


Бізнес асоціює податкову міліцію із силовим тиском

Системна причина дискредитації податкової поліції як такої, зауважує головний експерт групи Податкової та бюджетної реформи РПР Володимир Дубровський, полягає в тому, що створював її Микола Азаров за "російсько-візантіською" традицією, 20 років тому, за Кучми і під нього. Колишній прем’єр-міністр України відверто нехтував розподілом повноважень, відтак у податковій міліції поєдналися усі можливі функції, які лиш можна було лише зібрати до купи. Вона ж сама писала під себе податкові закони, давала до них роз’яснення, ходила з перевірками.

Є чи немає?

А от є зараз податкова поліція чи її немає – питання спірне. З одного боку, де-факто вона є, співробітники податкової ходять на роботу, зарплати виплачуються.

Однак є два трактування щодо "реальності" існування цього органу. Все тому, каже Федчишин, що у перехідних положеннях переплутали цифри. У першому йдеться про те, що податкова міліція повинна припинити свою роботу. Друге каже, що податкова залишається і нічого в її роботі поки не змінюється. Разом з тим, жодна сторона не заперечує той факт, що коли запрацює фінансова поліція, то податкова міліція буде ліквідована.

Зокрема, перший заступник голови Державної фіскальної служби України Сергій Білан на своїй сторінці у Facebook зазначив, що податкова міліція надалі продовжує працювати, захищаючи економічні інтереси держави.

Розчарую тих комбінаторів, які цими днями вже нафантазували собі глобальні плани, аби не платити податки та вести тіньовий бізнес. Ми й надалі продовжуємо працювати, захищаючи економічні інтереси держави,
– написав він.

Водночас існує інша позиція – податкова міліція з 1 січня 2017 року знаходиться поза законом. Таку думку на своїй сторінці у Facebook висловила народний депутат України, член парламентської фракції "Об'єднання "Самопоміч" Тетяна Острікова. Вона нагадала, що відповідний розділ ХVІІІ-2 "Податкова міліція" виключений з Податкового кодексу, який набув чинності з 1 січня 2017 року. Планувалося, що норма про ліквідацію податкової міліції набуде чинності разом з новим законом про створення фінансової поліції, ймовірність прийняття якого цим складом Ради близька до нуля.

Однак в законопроекті змінили номер пункту про податкову поліцію, пояснює Острікова, а в перехідних положеннях, які стосуються набрання чинності відповідними нормами – номер змінити забули. І виходить, що пункт 134 про виключення з Податкового кодексу розділу ХVІІІ - 2 "Податкова міліція" набрав чинності.

Власне, додає Юрчишин, ідея полягала в тому, що податкова міліція припиняє свою дію через 8 місяців після прийняття закону про фінансову поліцію. Те, що сталося – це фактично помилка. За роз’ясненням Комітету, яке, щоправда немає юридичної сили, податкова міліція поки що залишається працювати, уточнює експерт.

Читайте також: Єдиний електронний квиток: що це таке і як це функціонуватиме в Україні