Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Хороші новини про Україну знайти важко, - німець Річард Барт

23:17, 28 вересня 2013 1988 Читать новость на русском
Річард Барт
Річард Барт / couchsurfing.org

Героєм нашої рубрики "Тісна планета" став 25-річний студент з німецького Розенхайма. Річард вчиться на інженера, подорожує і просто для свого задоволення вивчає слов'янські мови.

Мені відомо, що в Німеччині після закінчення школи молодь дуже часто бере участь у різних волонтерських програмах за кордоном. Це може бути і щось на кшталт соціальної роботи всередині країні.

Три роки тому змінився закон і перестала бути обов’язковою військова служба. Якщо мій батько служив 3 роки, то потім цей термін скоротили до 15 місяців, ще раз – до 9 місяців, поки не відмінили зовсім. І якщо ти не хотів іти в армію, ти міг займатись якоюсь громадською роботою, робити щось в лікарні, допомагати старшим людям, як це робив я, до прикладу. Тобто тоді в мене був вибір між військовою службою та волонтерством, але зараз робити це вже не обов’язково.

То чим тепер молоді німці займаються після закінчення школи?

Після школи ти вільний. І вже сам вирішуєш, що тобі робити далі.

Хоч і не одразу після школи, але ти вирішив подорожувати. Яким був твій найцінніший досвід?

Це була Австралія. Склалось так, що вдома я почав працювати, але це перетворилось у нецікаву рутину. Життя у маленькому містечку просто мені надокучило. І я вирішив це залишити, сказати "бувай" усьому, що я на той час робив. І це було правильне рішення. Після Австралії я відвідав Нову Зеландію, Японію, Малайзію, Сінгапур. Разом це тривало один рік. Поки я жив в Австралії, то навіть працював там.

І зароблених грошей було достатньо, щоб продовжити подорож?

До Австралії я поїхав з тисячею євро. І згодом пропрацював на різних роботах – це були якісь або фабрики, або ферми. З цим можна було рухатись далі.

Солоне Озеро, Австралія

А що цікавить тебе в першу чергу, коли ти потрапляєш в нову країну? Ти ж, напевно, невипадково вирішив обрати Австралію?

Австралія – це країна, про яку ніби усі й чули, але це так далеко, на іншому краю світу, що мимоволі збуджує інтерес – дізнатись, яке воно там, життя у тій частині планети. Інші люди, інші тварини, дуже спекотна погода. Мені хотілось це все побачити.

Або коли я подорожував Росією, Україною, Польщею, то це було цікаво з історичної перспективи. Я мав за мету побачити тут якнайбільше і дізнатись, що Східна Європа думає про Німеччину зараз.

Я зустрічав німців, яким до приїзду в Україну здавалось, що це десь на іншому кінці світу – далеко і недоступно, як, можливо, Австралія.

Ну, оскільки це теж Європа, то навіть першого разу в Україні в мене не було якогось справжнього культурного шоку. Я розумів і відчував, що продовжую залишатись в Європі. Тому для мене Україна точно не була іншим кінцем світу.

Коли ти вперше почув про українську мову, зважаючи на те, що багато хто у Німеччині схильний думати, що українці говорять російською?

Я знав про мовний поділ в Україні – про те, що Західна Україна говорить лише українською, а Східна – переважно російською. Ну і дійсно багато про Україну я почув тоді, коли всі говорили про Помаранчеву революцію.

Як зараз присутня Україна у німецьких ЗМІ?

Хороші новини про Україну знайти важко. Майже всі говорять про складну політичну ситуацію з масою проблем. А ще про економіку, про транзит російського газу, коли з цим трапляються якісь проблеми.

Набагато більше позитивних новин було минулого року – через чемпіонат Європи з футболу. Показувались різні сторони України, позитивні також. І хоч ніхто з моїх друзів не був в Україні під час Євро-2012, загалом люди добре відгукувались про проведений тут час.

Можливо, окрім України, багато німців побачили на практиці, як працюють і на чому акцентують увагу журналісти?

Рівень довіри до медіа залежить і від освіти людини. Якщо ти віриш усьому, що пишуть і показують у газетах та на телебаченні – щасти! Але про своє оточення я можу сказати, що воно швидше не сприймає, аніж сприймає інформацію у ЗМІ за правду.

Через це і важливо подорожувати, щоб самому побачити якомога більше і мати про якусь чужу країну власне, а не нав’язане враження.

Я думаю, що це і причина для подорожування – дізнаватись, руйнувати стереотипи, отримувати новий досвід.

Річард Барт

Це досить узагальнене запитання, але все ж - якою є сьогоднішня Німеччина? Це, до прикладу, одна з найпотужніших економік в Європі.

Я думаю, зараз у Європі в Німеччини економіка найпотужніша. Ангела Меркель, ви ж знаєте (Сміється). Не можу сказати, що у нас є якісь серйозні проблеми. Вони поодинокі. Суспільство доволі відкрите і прогресивне, є хороша освіта, у вільний час люди подорожують. Але при цьому не можна розслаблятись. Ти повинен бути хорошим спеціалістом, щоб отримати престижну роботу.

Крім того, Німеччина - один з найпопулярніших напрямків для еміграції.

Власне кажучи, Німеччина потребує нових людей. У 1950-1960 роках у Німеччині було не так багато чоловіків для розвитку економіки, тому довелось розпочати програму щодо заохочення людей з Південної Європи – з Туреччини, Греції, Італії – для роботи в Німеччині. Це мало бути на декілька років, але після деякого часу люди вже не хотіли повертатись додому.

Зараз у Німеччині живе вже третє покоління турків, греків, італійців – але вони німці, з німецькими паспортами, з такими ж правами, як і в корінних німців. Лише про вихідців з Туреччини можна сказати, що вони не асимілювались у Німеччині настільки, як це зробили вихідці з інших країн. Можливо, це через менталітет і через релігію. Тим не менш, це не є якоюсь великою проблемою.

Річард Барт

Чи відчуваєш ти в такому випадку вплив іншої культури і релігії у повсякденному житті?

Це не має для мене великого значення, чесно кажучи. Мені подобається різноманітність довкола. Крім того, саме зараз багато людей повертається вже до Туреччини, в якій останнім часом справи з економікою йдуть дуже добре. Тобто зараз ситуація змінюється у протилежному напрямку.

Чи може це бути пов’язано з політикою країни, з Ангелою Меркель, яка кілька років тому заявила про обов’язковість вивчення німецької для людей, які приїжджають до Німеччини з наміром працювати або залишитись у країні?

Але це зрозуміло – якщо ти хочеш бути частиною суспільства, ти повинен говорити відповідною мовою. Якщо б я захотів жити в Україні, мені потрібно було б навчитись говорити українською, чи, наприклад, албанською в Албанії. Вивчити мову – це ж не така погана ідея.

Я б не почувався як вдома десь, де б я не міг говорити і розуміти ту мову, якою говорить більшість. Для мене це була б помилкова країна.

Якими словами ти міг би описати країну – Україну. З твоєї перспективи, відносно Німеччини?

Інакшість. Багато чого тут відрізняється: люди, мова, маршрутки. Краса. Це про архітектуру, дівчат, їжу. Хоча останнє – це швидше не красиво, а смачно. І ще, це неможливо не помітити, в Україні дуже віруючі люди.

Розмовляли: Володимир Сенатовський, Телеканал новин "24", Кетеван Кантарія

Фото: Сторінка Річарда Барта на couchsurfing.org.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук