Яке регулювання дозволяє ринку стабільно зростати? Чи може держава створити умови для ще більш стрімкого розвитку IT-компаній? Як залучити іноземні кадри на український ринок розробки програмного забезпечення? Фахівці Офісу ефективного регулювання (BRDO) поставили собі за мету розібратися з цими питаннями.

Яке регулювання дозволяє ринку стабільно зростати?

Експерти констатують, що чинне регулювання є цілком сприятливим для ринку розробки ПЗ:

  • фактично відсутнє спеціальне регулювання (ліцензії, державний контроль якості тощо);
  • регулювання експортних операцій не має негативного впливу на галузь (в т.ч. валютне регулювання);
  • податкове законодавство (співпраця з розробниками у якості ФОПів) дозволяє Україні бути конкурентоспроможною на світовому ринку.

Експерти роблять висновок: завдяки такій сукупності позитивних факторів ринок ПЗ – єдина велика українська експортна галузь, яка зросла, а не скоротилася за останні 3 роки, причому на 58%. Для порівняння: експорт продовольчих товарів та сировини скоротився на 10%, чорних і кольорових металів та виробів з них – впав на 52%.

Компанії ринку ПЗ вже на сьогоднішній день за оціночною капіталізацією конкурують з визнаними гігантами економіки. Зокрема, капіталізацію українських підрозділів компанії EPAM можна оцінити у 880 мільйонів доларів, Luxoft — 638, тоді як капіталізація "Укрнафти" становить 267 мільйонів, а Raiffeisen Bank Aval — 617.

При цьому ринок розробки програмного забезпечення в Україні сьогодні створює 100 тисяч робочих місць. Більше половини з них перебуває у регіонах при збереженні рівня оплати. А він не малий: зарплата початківця-програмера у 5 разів перевищує мінімальну зарплатню в країні. Середня заробітна платня у сфері програмування – 1670 доларів. При цьому Київ надає роботу 44% програмістів, Харків – 16%, Львів – 11%, інші регіони – 29%.


Ринок розробки ПЗ – єдина велика експортна галузь, яка демонструє зростання

Чи може держава створити умови для ще більш стрімкого розвитку IT-компаній?

Найкращий стимул – гарантувати стабільність того, що є.

За словами експертів один з головних моментів для розвитку ринку розробки ПЗ – оподаткування виплат розробникам. За їхніми підрахунками, сервісні ІТ-компанії від 60% до 80% доходу витрачають на винагороду програмерам. На противагу, у галузі експорту чорних та кольорових металів виплати працівникам рідко перевищують 10% від доходу компанії.

Саме через таку різницю між секторами старої та нової економіки сусідні країни створюють спеціальні податкові режими для ІТ-галузі.

В Україні цю роль виконує спрощена система оподаткування, однак ця модель несе в собі ризик невпевненості у завтрашньому дні.

Якщо держава гарантує на 5-7-10 років стабільність податкових умов для айтішників – галузь буде зростати ще швидше.

Як залучити іноземні кадри на український ринок розробки ПЗ?

У світі спостерігається дефіцит якісних кадрів у сфері ІТ, і Україна – не виняток. Цю тенденцію можна прослідкувати на найбільшому сайті пошуку роботи Work.ua. За останній рік тут у категорії "ІТ, комп'ютери, інтернет" було розміщено 59 745 вакансій, що на 17% більше, ніж у попередньому періоді. В той же час нових резюме було створено 13 075 та 12 093 штук відповідно (+8,1%). Маємо ситуацію, коли попит на ІТ-спеціалістів перевищує пропозицію. Так, за останній рік на закриття кожних 100 вакансій претендували 22 кандидати. Роком раніше цей показник складав 24.


На 100 вакансій у сфері програмування – 22 нових кандидати

Створення сприятливих умов для залучення іноземних програмістів на український ринок буде вигідним не тільки для економіки, але і для українських програмістів. Ринок буде розвиватися ще швидше, а іноземці принесуть свої компетенції до нашої країни.

Експерти BRDO виділили кроки, які може зробити держава для ще більш інтенсивного розвитку ринку розробки ПЗ в Україні.

Дії, що можуть бути зроблені на рівні уряду

1. Працевлаштування іноземців. Віза D.

Для отримання роботи іноземцям необхідно мати візу D, яка видається лише закордонними дипломатичними установами України. Це змушує іноземців після отримання дозволу на працевлаштування їхати на батьківщину, оформляти візу D і після цього повертатися до України для оформлення посвідки.

Вирішення – почати видавати візи D на території України.

2. Дата в’їзду для працевлаштування іноземців. Громадяни СНД не потребують візи D для отримання посвідки, однак вимушені виїжджати з України та в’їжджати назад. Це робиться лише через вимогу Державної міграційної служби, щоб дата в’їзду була більш пізньою, ніж дата видачі дозволу на працевлаштування.

Вирішення – перестати вимагати від іноземців робити зайвий виїзд/в’їзд.

3. Реєстрація іноземцями ФОП в Україні. Для такої реєстрації від іноземців вимагається зазначення місця проживання, яке може бути внесено лише до посвідки. При цьому отримання посвідки можливе лише відповідно до обмеженого кола підстав (працевлаштування, заснування юридичної особи тощо).

Вирішення – реєструвати у якості ФОП іноземців без вимоги про реєстрацію місця проживання.

4. Ввезення прототипів обладнання. Щоб увезти в Україну радіообладнання (РЕЗ та ВП) необхідно надати документ про підтвердження відповідності, який для прототипів не надається.

Вирішення – передбачити можливість ввезення прототипів в обмеженій кількості без підтвердження відповідності.

5. Стабільність податкових умов — ключова проблема.

Чиїми руками "жар розгрібати"

Як пояснив у коментарі сайту "24" керівник сектору "IT та телекомунікації" BRDO Олександр Кубраков, частину питань уряд може вирішити швидко: проблеми із працевлаштуванням іноземців, із ввезенням прототипів обладнання, реєстрація ФОП іноземцями. Це не потребує прийняття законів.

Для вирішення згаданих питань 1 та 2 достатньо прийняти дві постанови Кабінету Міністрів, проекти постанов вже розроблені BRDO і чекають урядової підтримки,
– уточнив експерт.

Ще простіше вирішити проблему з реєстрацією ФОП іноземцями: насправді законодавчих перепон немає, бар’єри створює можливість неоднозначного тлумачення вимоги про місце проживання іноземців державними реєстраторами. Це питання може бути вирішене на рівні Міністерства юстиції, і експерти BRDO вже ініціювали відповідну комунікацію.

Стратегічне питання – оподаткування. Воно потребує участі Верховної Ради.

Ситуація з оподаткуванням вимагає більш комплексного вирішення, констатував Кубраков. Гарантування сталих умов у середньо- та довгостроковій перспективі цілком можливе, проте потребує прийняття спеціального законодавства. Подібним чином вже стимулювалися пріоритетні для держави напрямки: виробництво електроенергії із відновлювальних джерел через "зелений" тариф, дія якого затверджена аж до 2029 року.

Або ж існують угоди між державою та інвесторами, відповідно до яких кожна сторона бере на себе певні зобов’язання. Наприклад, в цьому випадку держава – зберігати сталі умови роботи, інвестори – показувати певні темпи зростання: виручки, чисельності працівників, відрахувань до бюджету тощо. Слід також зазначити, що подібні умови не є українським ноу-хау, а з успіхом діють і в інших країнах, наприклад Білорусі, яка успішно конкурує з Україною за наших же розробників,
– уточнив Кубраков.

Пан Кубраков підкреслює, що йдеться про фіксацію фактично існуючих умов, а не про нові знижки. За словами експерта, просто законодавчо гарантуючи стабільність умов, держава істотно стимулює зростання галузі.

Саме для знаходження оптимального вирішення BRDO зараз ініціює діалог влади та бізнесу. Ринок розробки програмного забезпечення функціонує на глобальному рівні, і позиції України готові зайняти як сусідні держави, що вже обрали розвиток сучасних галузей як пріоритет: та ж Білорусь, Польща, Росія.

У 2014-2015 роках спостерігався відчутний відтік програмістів з України, але сьогодні є унікальний шанс вивести зростання ринку на новий рівень, прибравши негативні фактори, відсутність достатньої кількості кваліфікованих кадрів та ризики законодавчих змін. На ринку розробки ПЗ працюють 100 тисяч спеціалістів, і до 2020 року за прогнозами PwC, кількість зайнятих може скласти більше 140 тисяч осіб. Сьогодні ринок розробки ПЗ третій за обсягом експорту з України і складає більше 3 мільярдів доларів. До 2020 року він може вирости до 5,7 млрд доларів, і державі для цього необхідно лише гарантувати стабільні правила гри.

Читайте також: Приватний дитсадок: 16 кіл пекла до легальності