Мирну ходу віруючих православних України ініціювала Українська православна Церква, що перебуває у канонічній залежності від Московського патріархату. З огляду на фактичні воєнні дії на Донбасі, спровоковані, власне, російськими військами, у частини українців виникає логічне запитання — а чи не за "руській мір", часом, молитимуться прочани? А ще якщо і пригадати дружбу і підтримку російською Церквою дій російського ж уряду і, зокрема, російського президента — можна додуматись до дуже неприємних речей.

Просто релігія

Тему політики починають роздмухувати противники цієї ходи, — відзначив у коментарі сайту "24" політичний експерт Кость Бондаренко. Він нагадав, що жодних політичних гасел і намірів учасниками Хресної ходи не було декларовано.

Ідуть люди, віруючі, які належать до певної конфесії. Ідуть з двох частин України, хочуть зійтися в Києві, щоб продемонструвати бажання миру і єдності. Що тут поганого?
— риторично питає Бондаренко.

З іншого боку він погоджується, що є частина людей, які хочуть заборонити Українську православну церкву, яка перебуває у канонічній єдності з Московським патріархатом. Але роблять це, на його думку, аби навішати ярлики, спровокувати різного роду протистояння, щоб показати свою потрібність і виправдати своє існування.

Найбільша небезпека сьогодні для України не від тих, хто беруть участь у хресній ході, а від тих, хто займають радикальну непримиренну позицію, і не бажають припинення революційних дій, які вже, по великому рахунку, "дістали" більшу частину громадян України. Це жменька людей, яких тисяча на всю Україну, вони тероризують кілька десятків мільйонів, тому, що мають високих покровителів у високих кріслах,
— сказав Бондаренко.

Він зауважив, що на сьогоднішній день Церква перебуває у канонічній єдності з Москвою, але це не привід для заборони її діяльності в Україні. Патріарх Кірілл є главою Російської церкви, яка є кіріархальною для Української православної церкви, і це визнається всіма 14 православними патріархатами у світі, і інше не передбачено церковними канонами. Всі інші церкви є не канонічними з точки зору світового православ’я, і з цим також потрібно миритися.

До цієї Церкви належать мільйони віруючих, і їм не можна відмовляти у праві на здійснення їхніх культової діяльності. Вірні цієї церкви так само воюють у зоні АТО, займають активну позицію, є громадянами України і потрібно виходити з цього,
— переконаний політичний експерт.

Церковні політтехнології

У Цивільному корпусі "Азов" розуміють, що вірян в УПЦ МП в Україні таки мільйони. Але разом з тим — чому ж тоді звучать негативні відгуки на адресу Хресної ходи? Можливих причин речник Цивільного корпусу "Азов" Олександр Алфьоров називає декілька: організатором з кола цивільних осіб виявився "православний регіонал" Олександр Вілкул, не ясна мета Ходи — за мир, чи все-таки за "руський мір"? Тому в "Азові" не виключають, що насправді значна частина поломників має на меті влаштувати у День Хрещення глобальну провокацію.

Церква і гроші

Московський патріархат втрачає свій вплив в Україні. І їм катастрофічно потрібно це змінювати, — сказала у коментарі сайту "24" керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич. За її словами, не зважаючи на найбільшу кількість приходів, багато вірян переходять від Московського патріархату до Київського та до інших церков. І це для них достатньо велика проблема.

Це не тільки боротьба за душі вірян, а ще й за кошти. Тому що це достатньо великі гроші, які вони втрачають. Московський патріархат втрачає популярність, бо відходять не тільки звичайні люди, а й бізнесмени, які багато жертвували коштів,
— уточнила Бабич.

До того ж активізація УПЦ МП, як і її хресна хода, вважає політолог, пов’язана з активною дискусією про створення єдиної помісної церкви в Україні. Тому після цього Церква Московського патріархату намагається всіляко повернути свій вплив. Втім, Бабич не вважає, що це їй вдасться.

Докорінно змінилася свідомість людей після російської агресії на сході України і анексії Криму. Це достатньо деструктивна тема. Менше з тим, у нас демократична країна, і вони можуть проводити свій хресний хід. Але адекватні люди дають цьому оцінку,
— підсумувала політексперт

Хресна хода vs Марш миру

Насправді, мабуть, істина десь посередині. Але з огляду на те, що хода таки матиме більш масовий характер, ніж навіть Марш миру у Києві, а різних інсинуацій довкола вже витає чимало, постає питання — чи буде безпечною православна хода?

Голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ єпископ Климент у коментарі сайту "24" нагадав, що зовсім не Церква має вирішувати питання безпеки. Ми живемо в європейському суспільстві, у нас є органи і спецслужби, які існують за рахунок громадян, в тому числі і тих, які йдуть мирною ходою. "Ці служби існують для того, щоб підтримувати правопорядок", — каже єпископ.

Ми звернулися до органів Міністерства внутрішніх справ,на всій території проходження хресного ходу. Всі обласні і районні відділки внутрішніх справ, в тому числі — і в Києві, попереджені, що така мирна акція буде. Вона санкціонована. Міністерство внутрішніх справ запевнило, що зробить все необхідне, аби ніяких терактів, інших неприємних речей не було. Сьогодні міністр внутрішніх справ зробив заяву, переконуючи всіх, що у них є достатньо сил, щоб жодні теракти не були здійснені,
— повідомив владика.

Єпископ Климент нагадав, що нещодавно ми стали свідками, коли інші громадяни, з іншою свідомістю і менталітетом провели свою мирну ходу так званого маршу рівності самим центром Києва: "Знаємо, що суспільство було проти цього маршу рівності, і петиція про його заборону набрала за два дні голосів більше, ніж було необхідно. Але ця хода пройшла. І поліція київська зробила для цього все. Ми переконані, що столична поліція і МВС в цілому зроблять все необхідне для того, щоб мільйони віруючих відчували себе в ще більшій безпеці".

Інформацію щодо того, що хресну ходу охоронятимуть спеціальні охоронці як то "казаки", Климент назвав вигадками і порожніми розмовами. Він нагадав, що хресна хода — це релігійна процесія. І люди у ній — різні. І старі, і молоді, і діти, не тільки священнослужителі.

Багато вірян нашої церкви — це ті, хто захищали або захищають рубежі нашої держави під час антитерористичної операції. Вони теж приймають участь у цій хресній ході. Тому цю акцію не потрібно політизувати, вона жодним чином політики не стосується,
— наголосив єпископ.

В УПЦ переконані, що провокації якщо і можливі, тоне не ззовні, а з середини тих сил, які називаються патріотами, але при цьому розпалюють конфлікт, як це було під Верховною Радою минулого року, наприклад. "Хтось хоче робити піар і тут", — каже Климент.

Тому безпека Хресної ходи — ще один екзамен для правоохоронців. Цього разу навіть більш серйозний. Втім, нагадаємо, Хресна хода вже розпочалася (3 липня — зі Святогорської Лаври на Донеччині, 9 липня — з Почаївської Лаври на Тернопільщині). А надзвичайних ситуацій поки не сталось. І є причини вважати, що або радикалів таки значно менше, ніж комусь хочеться, або ж поліція та СБУ — справляються.

Читайте також: Дострокові вибори: необхідність чи гра на руку Москві?