Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Інвестиції "по любові", або Чи може бути бізнес без уряду?

Рецепти залучення інвестицій
Рецепти залучення інвестицій / 24 канал

Економісти все частіше звертають увагу української влади на необхідність переорієнтації економічної моделі розвитку нашої держави з експортно-сировинної на інвестиційну. Але ці заклики досить риторичні. І поки бізнес та економіка "бовтаються" у своїх проблемах, потроху виникає питання – чи можливий розвиток без участі уряду?

Робити бізнес в Україні з залученням міжнародних інвестицій можна і варто. Хоча це не просто. До такого висновку дійшли під час конференції "Про стан і перспективи розвитку українсько-ізраїльських торгово-економічних відносин", ініційованої Діловою Радою "Україна-Ізраїль" у взаємодії з Посольством Ізраїлю в Україні, Посольством України в Ізраїлі, Українським союзом промисловців і підприємців.

Примітно, що участь у конференції з перспектив інвестування в Україну взяли представники бізнесу, громадськості, дипломати (посол України в Ізраїлі та посол Ізраїлю в Україні), юристи, економісти, фінансисти та інші експерти, але не український уряд. Учасники конференції з цього приводу пожурились, але дійшли висновку – з огляду на таку ситуацію, сподіватися краще не на підтримку уряду, а на особистісні стосунки. Хоча – і від цього нікуди не подінешся – бізнесу дуже потрібне законодавче врегулювання багатьох моментів. Щоправда, присутні на конференції народні депутати пообіцяли свою підтримку.

Чому інвестиції "не по любові"

Про головні проблеми інвестиційної привабливості України розповів виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко.

Притоки прямих іноземних інвестицій в Україну у 2016-му склали 3,4 мільярда доларів. І це не були інвестиції "по любові". Тому що 2,5 мільярда доларів заходили в банківський сектор. Це вимушені інвестиції: у іноземного власника українського банку-"дочки" був вибір: або підтримувати "дочку" і не дати їй потонути, або дати потонути і фіксувати величезні збитки.

Залишок, який зайшов в країну, в реальний сектор української економіки – 1 мільярд доларів.

Коли ми в 2007-2009 вважали, що 10 мільярдів доларів в річному обчисленні притоку прямих іноземних інвестицій в країну – це чорна смуга в нашому житті, то зараз здається, що це була саме біла смуга,
– відзначив Устенко.

Експерт нагадав: Україна, згідно з рейтингами і Fitch, і Standard & Poor's, перебуває на 5 рівнів нижче інвестиційного рівня.

"Головна проблема – ми залишились сировинною, недорозвиненою країною, як сто років тому. Але це не значить, що тут немає потенціалу. Він є. І він може бути швидко реалізований, якщо проводитимуться структурні реформи", – сказав Устенко.

Прямі інвестиції в Україну в 2016 році склали лише 3,4 мільярди доларів

Він пояснив: якщо подивитися структуру нашого експорту і заяви органів виконавчої влади, то можна побачити райдужну картину, що Україна лише раніше повністю залежала від Росії: в кожному доларі 17 центів проплачувалися російськими виробниками. У 2013 році європейці давали нам можливість отримати від них 12 центів у кожному доларі. Зараз ситуація помінялась, і в кожному доларі, що ми отримуємо, порядку 20 центів проплачуються європейцями, а росіянами — біля 5 центів.

Але якщо говорити про абсолютні об'єми, то очевидно, що експорт рухнув і те, що ми отримали плюс в структурі європейського експорту, не компенсувало падіння, яке було по російському напрямку. І це вдарило, перш за все, по машинобудівному експорту, який характеризує країни з розвиненою економікою,
– наголосив експерт.

За словами Устенка, у 2013 році 75% нашого машинобудівельного експорту йшло на територію Російської Федерації. І по факту нині 65% українського експорту – з низьким рівнем доданої вартості: метали, хімія, зерно. Тому для більш високих темпів економічного росту Україні необхідна зміна моделі: відхід від старої експортно-орієнтованої і перехід на модель інвестиційного росту.

"Але для цього нам недостатньо тих прямих іноземних інвестицій, які порахував Кабмін та Мінекономрозвитку у своєму сценарії на цей рік, розказуючи, що це буде 2,5 мільярда доларів", – підсумував експерт.

Про успішні моделі і способи

Віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців, керівник консалтингової компанії "МТ-Інвест" Мирослав Табхарнюк пояснив, чому вірить у те, що інвестувати в Український бізнес варто.

Як приклад, фахівець навів позитивний досвід співпраці з мексиканською компанією GRUMA, яка мала намір зайти на український ринок. Це транснаціональна компанія, яка працює як стратегічний інвестор у 50 країнах. Україна стала 51-ю. В результаті успішних переговорів і запропонованої інвестиційної стратегії GRUMA стала власником заводу по переробці кукурудзи в Черкасах. Нині будують новий, працюють і задоволені. Хоча і в той період було багато нарікань на інвестиційний клімат в Україні.

Інвестувати в Україну доцільно. Не погоджуюся з тезою про те, що "немає умов". Вони є, хоч їх треба розвивати і вдосконалювати. На сьогодні Україна володіє рядом переваг: це і вигідне географічне становище, і понад 40 мільйонів споживачів, і значні запаси сировини та природних ресурсів, і наявність 60% світових запасів чорнозему, що сприяє розвитку сільського господарства,
– уточнив експерт.

Ще одна конкурентна перевага – хоча і малоприємна для українців – низький рівень вартості праці. Адже це дає можливість стати "індустріальним хабом аутсорсингу в технологічному європейському виробничому ланцюжку", як висловився Табхарнюк. В якості прикладу він озвучив інформацію, що у Хмельницькій області монтують 3 міні-заводи, які демонтовані у Китаї, аби мінімізувати затрати на робочу силу і бути ближче до європейських кордонів. Бо до всього ще й наявність договору про вільну торгівлю з Європейським Союзом – теж наша конкурентна перевага.

Серед "переваг" України – низька вартість праці

Серед галузей, привабливих для інвестування в Україні, експерт виділив інформаційні технології та, традиційно, сільське господарство, яке динамічно розвивається попри все – зокрема, олійно-жирова та молочна промисловість. Крім того – фармацевтична галузь, виробництво альтернативної електроенергії, видобуток і переробка нафти, навіть попри те, що у світі "мода" на цю галузь проходить.

Табхарнюк наголосив: в Україні є запас росту дохідності. Криза породжує можливості: падіння цін на активи в Україні за останні 3 роки породило хорошу можливість для низького порогу входу в бізнес.

Також, на думку експерта, в Україні є всі передумови для створення ефективного управління ризиками: є галузі з перспективою зростання, можливість підбору топ-менеджменту, в тому числі — залучення закордонних фахівців, і третє — лобі фахових організацій (УСПП, Ділова Рада "Україна-Ізраїль", Торгово-Промислова палата, зокрема).

Саме приклад компанії GRUMA доводить, що коректно створити бізнес без участі уряду можливо. Ціна входу, щоправда, буде ринковою. Але на ринок вийти можна, винайнявши локального консультанта і придбавши той чи інший актив. Ця практика є і це хороший спосіб,
– підсумував Табхарнюк.

Безпека бізнесу та інвестицій

Ще один важливий фактор для інвестора – безпека бізнесу. Про її перспективи та труднощі розповів фахівець з інформаційної та фінансової безпеки консалтингової компанії "Сідкон" Юрій Когут. Експерт нагадав, що за часів Радянського Союзу існували потужні структури, які займалися виключно безпекою зовнішньоекономічної діяльності. Зокрема – торгові представництва при кожному посольстві.

За останні 5 років маємо різке скорочення торгових представництв.

Не маючи торгпредставництв, потужних державних структур, які підтримують експорт на зовнішніх ринках, підприємства, які хочуть торгувати там, можуть розраховувати тільки на власні сили: гарний консалтинг, вкладання коштів у інформаційне забезпечення зовнішньоекономічних контрактів і на ретельне опрацювання юридичних питань, що мають супроводжувати ці контракти,
– пояснив Когут.

За даними фахівця, держпідприємства втратили в банках-банкрутах 19,5 мільярда гривень. При цьому правоохоронці, що спеціалізуються на фінансових злочинах, повернули з вкраденого у банківській сфері 510 тисяч. А всього вкрадено було 256 мільярдів. Тому задля власної безпеки треба також дуже добре обдумувати, в якому банку обслуговувати бізнес та як контролювати.

"Багато проблемних банків можна було б прорахувати, якби цим займались ще до того, як у них виникли проблеми", – відзначив Когут.

Ще один нюанс, необхідний для безпеки бізнесу в Україні – фізична безпека. В тому числі – перших осіб, керівників бізнесу. Експерт нагадав про кілька резонансних озброєних нападів на представників бізнесу.

Кожне підприємство має розробляти концепцію і займатися безпекою досить ефективно. Якщо не знайдені винні, які стріляли по окружному адміністративному суді, то знайти тих, хто стріляв у приватну компанію – ще складніше,
– відзначив Когут.

Кібербезпека – ще один момент, про який має потурбуватися кожна компанія. А за даними експерта сьогодні тільки 3% компаній виділяють кошти для створення ефективної системи кіберзахисту.

Робити, на думку Когута потрібно наступне: вкладати кошти у безпеку, і почати варто зі створення приватних компаній державного рівня (з прийняттям відповідного законодавства). Зокрема – потрібен закон про зброю.

Замість підсумку

Так, бізнес, зрештою, зможе обійтись без участі уряду і навіть влади, і зі скрипом та сьозами таки підніметься з колін. І підніме економіку. Але тоді питання – навіщо нам уряд і влада?

Читайте також: Червоне світло для "зеленої" енергетики: хто винен і що робити

Джерело: 24 Канал
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук