У ХХ столітті на київську моду вплинули війни, революції та репресії. Якщо на початку жінки носять корсети, а чоловіки – довгі сюртуки, то вже через десять років чим вільніша і коротша річ, тим вона модніша.
Винна в цьому історія. У Києві революції змінювали війни і репресії. В такі часи головна вимога до одягу — бути простим і комфортним.
Спідниця піднімається до колін, чоловіки вдягають косоворотки, бо в них менше ґудзиків, і навіть стрижки тепер – тільки короткі. Як наслідок, у 50-ті вулицями мирного Києва жінки ходили у штанах та костюмах, капелюшки — вже рідкість. На чоловіках були футболки замість сорочок, а пенсне носять хіба що дідусі.
У всьому світі це час становлення масової моди, одяг уже не шиють на замовлення, а купують. На цій хвилі популярними стають універсами, бо там найбільший вибір суконь і костюмів. У Києві модники закуповуються в ЦУМі.
Читайте також: Як Київ надихав світових митців
Радянський період — це тотальний дефіцит товарів. Одним із таких був денім, тож головними стилягами Києва стають власники джинсового одягу. В’язані безрукавки, шапки та светри зі складними узорами стають ще одним трендом - бо його роблять удома, а не вистоюють за ним у чергах.
Починаючи з 60-х, київська мода зазнає найрізноманітніших віянь. Безформність і підкреслена талія у жінок, приталені піджаки з широкими плечима та облягаючі водолазки для чоловіків. Підколінки і довгі плащі, штани-кльош і плісировані спідниці – за десятки років Київ спробував усе.
У наші дні головний тренд столиці — відсутність трендів. Хтось захоплюється екстравагантними фасонами, хтось експериментує з національними символами. Єдине, чого кияни вимагають від гардероба — підкреслювати індивідуальність.