Такі запитання йому поставив голова фракції "Народний фронт" Максим Бурбак під час "Години Уряду" у Верховній Раді 21 жовтня.

"Пане Клімкін, скажіть, будь-ласка, чи поїдете Ви, чи учасники "Нормандського формату", на можливі так звані вибори у Донецьку чи Луганську "народні республіки", – які зараз так жваво обговорюються, – в якості спостерігача чи агітатора? І який юридичний статус "Мінських домовленостей"? Чи це є документ про звільнення України від московської орди, – чи акт про капітуляцію?", – запитав Максим Бурбак.

Міністр Клімкін не дав прямої відповіді на ці питання. Говорячи про безпечність проведення виборів на окупованій території Донбасу, він зазначив, що не всі учасники Нормандського формату поїдуть в якості агітаторів чи спостерігачів, оскільки "не всі є громадянами України". Але Верховна Рада, зауважив Павло Клімкін, "може внести відповідні зміни до законодавства, щоб надати їм таку можливість". Міністр також наголосив, що, перш ніж говорити про вибори на Донбасі, потрібно досягти виконання всіх безпекових передумов. "Виконання цих передумов буде оцінюватись і нами, і з боку ОБСЄ, зокрема з боку "Бюро з демократії і прав людини", – сказав Клімкін.

Щодо питання про юридичний статус "Мінських домовленостей", міністр закордонних справ заявив, що Росія повинна "зі своєю зброєю, своїми регулярними силами вийти з Донбасу. А міжнародне співтовариство, разом з нами, і зокрема ОБСЄ і не тільки, має не просто контролювати ситуацію, спочатку отримавши доступ, – але й потім реально бути здатним контролювати безпекову ситуацію і повернути Донбас до нормального життя. Тоді можна говорити про організацію виборів", – сказав, Павло Клімкін.

Довідково: судячи зі слів представників Німеччини, Франції, Росії та України, учасники так званої "Нормандської четвірки" на зустрічі в Берліні 19 жовтня обговорювали можливість проведення виборів на окупованій території Донбасу до виведення звідти російських військ і повернення Україні контролю над державним кордоном. Про це, зокрема, недвозначно заявляли дипломати Франції та РФ. Українські дипломати наголошують, що згода з цього питання досягнута не була, і що президент України розглядає подібний сценарій лише за умови розширення й озброєння місії ОБСЄ на Донбасі.

Водночас багато народних депутатів, юристів і представників громадськості заявляли, що "Мінські домовленості" не відповідають Конституції та не є юридично обов’язковими для виконання Україною, – зокрема, в частині проведення виборів на окупованих територіях та надання їм "особливого статусу" в складі України.