Небайдужих знайшлось дуже багато, це були зірки естради, телеведучі, журналісти, депутати і звісно самі люди, яких це стосується. Як це відбувалося, можна подивитися на відео.

Деякі громадяни поставились зі скепсисом до нашої ініціативи. Головними аргументами адептів зради з будь-якого питання залишаються такі:

* ви просто піаритесь;
* в нас війна, навіщо нам займатись ще людьми з інвалідністю?
* все одно у владі крадії і нічого не зміниться;
* нас зливають!

Все ж дуже багато киян поставилась до існуючої проблеми з розумінням, завдяки чому ми змогли зібрати 10 000 підписів під петицією. І ось чому це важливо, адже до людей з обмеженою мобільністю відносяться:

* люди з інвалідністю;
* родини з маленькими дітьми на візках;
* діти до 6 років;
* люди похилого віку;
* люди з тимчасовими травмами.

Погодьтеся, цільова аудиторія набагато більша, ніж звикло уявляти суспільство. Я скажу більше – за даними департаменту містобудування та архітектури, 55% киян відносяться до групи осіб з обмеженою мобільністю. Тобто, в той чи інший період часу ця проблема стосується кожного з нас.

Що ж відбуватиметься далі?

Після актуалізації проблеми і формування певної громадської думки ми почали більш бюрократичний процес. Зокрема, 26 січня наша петиція розглядалась на земельній комісії Київради. Вона була підтримана одноголосно. Тепер 3 лютого петиція ще має бути підтримана постійною комісією по соціальній політиці, і я думаю, що це теж відбудеться без перешкод. Ми орієнтуємося на 11 лютого – саме в цей день буде чергова сесія Київради, і на неї ми хочемо встигнути винести вже готовий проект рішення.

Які вимоги ми висуваємо?

* Оновити комітет доступності. Ми переконані, що в комітет мають входити саме люди з обмеженою мобільністю: "нічого для нас без нас". Основним завданням комітету буде інспектування нових будівель і, якщо об’єкт не відповідатиме нормам ДБН, він не запускатиметься в експлуатацію.

* Запровадити міську цільову програму, яка б передбачала реконструкцію доріг, транспорту, а також архітектурних об’єктів. Звичайно, за рік ми не зробимо все місто доступним, навіть за 5 не зробимо, але починати потрібно вже сьогодні.

На днях мене запитав журналіст каналу, де я був у прямому ефірі:

- А що ви зробите, якщо на сесії не проголосують за Ваш проект рішення?

- Наступного дня ветерани АТО, паралімпійці, батьки з дітьми та інші категорії громадян будуть інспектувати кабінет Кличко. І це не жарт.

Тому нам всім дуже хотілося б отримати позитивне рішення з першого разу і не відтягувати цей процес до наступної сесії, адже проголосувати все одно доведеться.

Читайте також: