Розкидані тріски та уламки гілок. Майже вщент зруйнована бійниця. Та обстріл 23 травня – пустощі порівняно із тим, що може зробити ворожий танк. Він періодично відпрацьовує по українських позиціях. Знищити "залізного звіра" заважають не лише мінські угоди.

"Він виїжджає, відпрацьовує з села. Саме тому туди давати "відповідь" було б, напевно, неправильно», – розповідає військовослужбовець ЗСУ "Оскар".

Боєць каже, хлопці, які були на цій позиції, вціліли лише тому, що почули звуки танкового двигуна і встигли сховатися в сусідній окоп.

"Досить таки професійно відпрацювали тому, що це "місцеві шахтарі" можуть покласти такий квадрат так чітко", – зазначає "Оскар".

Хто такі "місцеві шахтарі", "Оскар" знає з власного досвіду, бо і сам колишній житель окупованого Луганська. До війни жив, як і більшість пересічних українців. Чоловік виїхав з окупації у серпні 2014 року, коли бойові дії вже були в активній фазі. Спочатку трохи пожив у Харкові, потім вступив до лав ЗСУ.

Читайте також: "Спека" в зоні АТО: в штабі назвали найгарячіші точки

Командир позиції із позивним "Борман" каже – пишається своїми підлеглими. Боротися з недругом допомагають і сусіди з іншого підрозділу.

Активність бойовики проявляють не лише обстрілюючи військові об’єкти та цивільні споруди у Красногорівці. Вони активно проводять інженерні роботи, зводять укріплення. Про те, що бойовики не збираються нікуди йти свідчать і зовсім свіжі сліди від куль великого калібру.

Красногорівка та Мар"їнка, як Піски та Авдіївка не припиняють з"являтися в повідомленнях штабу АТО. Від щоденних обстрілів гуманітарна ситуація не поліпшується. Тому місцеві налагоджують контакт з вояками. Військовослужбовець Олександр каже, що на його думку ставлення місцевих до українських військових поступово стає кращим. Бо і мирні жителі, і ті, хто змушений стояти на східних рубежах країни зі зброєю в руках прагнуть лише миру.

Читайте також: Військова розвідка США спрогнозувала, скільки ще триватиме війна на Донбасі