Володимир Путін виправдовувався, що "хто завгодно може купити зелену форму в магазині". Однак через рік в фільмі "Крим. Дорога додому" російський президент розповів, як усе відбувалося.

Спочатку українські політики із запалом обіцяли повернути Крим до України. Однак згодом обіцянки притихли — стало зрозуміло, що швидкого способу повернення немає. Яка ж буде дорога Криму назад до України та коли він повернеться, і чи повернеться взагалі, сайт "24" вирішив дізнатися в експертів.

Після-Путін

Крим може повернутися в Україну після зміни влади в Росії, вважає політолог-міжнародник Олександр Палій. Однак коли саме відбудеться повернення Криму — спрогнозувати важко.

Росія взялась протистояти усьому світу. Але вона не здатна на це ні з військової, ні з економічної чи демографічної позиції. І коли нове російське керівництво це зрозуміє, воно неодмінно прийде до рішення покращення ситуації зі світом, з Заходом. В тому числі через показове повернення Криму Україні. Воно, можливо, буде з переговорами, з нюансами, можливо, з компромісами з різних сторін, але повернення буде,
— вважає Палій.

Схожої думки дотримується і виконавчий директор Центру суспільних відносин Євген Магда. Крим повернеться тільки після зміни влади в Росії. На його думку, все очевидно упирається в особистісний фактор Володимира Путіна. Доки він живий і при владі, Крим назад не повернеться, навіть попри ситуацію на Донбасі. Але після його відходу від влади в той чи інший спосіб ситуація може змінитися.

Крім того, політолог нагадав, що Конституція РФ не передбачає вихід із Федерації. І тому слід шукати юридичного питання: "Крим до себе вони, так би мовити, приєднали, а ось виходу немає".

Українські заманухи

Материкова частина України повинна стати взірцем успішності для кримчан, вважають експерти. Щоб мешканці Криму побачили, які перспективи вони втратили. Зокрема, на думку Євгена Магди, треба активно розвивати південні області — Миколаївську, Херсонську, Одеську — та створювати там альтернативу Криму. Розвивати туристичний, рекреаційний та виноробний бізнес та створювати умови роботи для інвесторів. Оскільки Крим зараз під санкціями, то на півострові серйозних, особливо західних інвесторів очікувати не варто.

Крім того, треба підтримувати місцеву молодь, яка хоче навчатись в Україні, кримських татар та підтримувати всіх українців в Криму, які хочуть залишатись громадянами України.

"Це проблема, на жаль, на роки. Однак в чомусь ми винні самі, бо ефективного діалогу з Кримом в роки незалежності не було. І українська влада висновків не зробила ще з 90-х, коли була ситуація з першим президентом Криму Костянтином Мешковим. Здавалось, ситуацію придушили, але альтернативи створити не змогли", — вважає Магда.

Україна має розробити стратегію повернення Криму, яка б покроково містила заходи щодо протидії російській інформаційній кампанії на півострові, вважає експерт з міжнародного та європейського права Вадим Трюхан.

Створити максимально вигідний для кримчан режим співпраці з українськими територіями. Це повинно стосуватись і освіти, і пільгового прийняття на роботу, і ведення бізнесу в Україні. Крім того, треба провести успішні реформи та показати, що будується європейська успішна держава з усіма атрибутами,
вважає експерт.

Наразі українська влада мляво проводить заходи щодо повернення Криму, вважає директор Агенства моделювання ситуації Віталій Бала. Зокрема, треба переглянути підходи та політику щодо окупованого Криму. Крім того, має бути створений центральний орган з питань Криму — агентство чи навіть міністерство. І для вирішення проблем потрібно залучити спеціальних фахівців.

"Країна має зробити низку заходів для того, щоб Крим був реінтегрований. Починаючи від правових кроків, які були б чітко зроблені. Також потрібно не залишати громадян Криму, які асоціюють себе з Україною. Але найголовніше — провести швидкі та ефективні зміни в Україні, щоб вони притягували (кримчан — "24") жити в "дешевій" Україні", — вважає Бала.

Юридичні механізми

Історія у XXI столітті не знає прецедентів, коли анексовані території повертались за судовими рішеннями, пояснює кандидат юридичних наук Ганна Маляр. Тому всі заяви української влади до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) та Гаазького суду є чисто формальним актом, яким Україна повинна продемонструвати свою позицію перед міжнародною спільнотою. Юрист не вірить, що Росія виконає рішення міжнародних судів: "Зараз в російському парламенті активно впроваджується тенденція, щоб на юридичному рівні відмовитись визнавати юрисдикцію міжнародних судових інстанцій".

Юрист пояснила, що термін розглядання справ в ЄСПЛ — три роки, і за цей час може трапитись вже що завгодно. Крім того, не потрібно переоцінювати дієвість цих судових рішень щодо видачі компенсації, особливо, коли Росія не хоче їх визнавати.

Наразі ні Україна, ні жодна цивілізована країна світу та міжнародні організації не визнають приєднання до Російської Федерації Криму та Севастополя, нагадує Вадим Трюхан. На жаль, тих трьох позовів, які подали до ЄСПЛ, очевидно, не достатньо. Україна повинна оголосити повномасштабну юридичну війну проти Російської Федерації. Треба працювати в трьох основних напрямках.

Це Міжнародний суд, для цього треба ратифікувати римський статут і не боятись цього. І звертатися з позовом до Росії. Друга площина — це суд ООН. І третя площина — це іноземні і українські юрисдикції, ті підприємства, які були націоналізовані, в першу чергу державні, які були націоналізовані незаконною владою, яка зараз працює в Криму. Вони мають звертатись з позовами, як на території України, так і Росії з вимогою компенсації нанесених збитків,
вважає експерт.

Лише працюючи на цих рівнях можна буде загнати Росію в глухий кут, вважає експерт, і довести, що дії річної давнини були проведені з порушенням всіх норм національного та міжнародного права.

Силове повернення

Україна наразі не може дозволити військовий варіант повернення Криму. Вона перебуває не в тому стані, вважає експерт Центру військово-політичних досліджень Костянтин Машовець.

Тому, на його думку, першим кроком повинна стати повна блокада Криму. Однак це треба робити в комплексі з іншими заходами, зокрема подати в міжнародний суд щодо анексії та жорстоко переслідувати винних в міжнародно-правовому полі.

Треба повністю заблокувати Крим з материкової сторони, з узбережжя. Добитися її повної блокади без виключення без вільних економічних зон та пільгового оподаткування. Хай будують мости та переправи,
вважає експерт.

А ліберальна політика української влади тільки погіршить ситуацію та не призведе до повернення Криму в Україну. Крім того, збільшення кількості військових в Криму свідчить про те, що Росія збирається використовувати півострів як плацдарм для збільшення військового та геополітичного впливу в регіоні Чорного та Азовського морів.

Схожої думки дотримується і Євген Магда: "Розвитку туризму там не буде, тому що там дійсно створюють активно військові бази Чорноморського флоту. А МЗС Росії наголошує на своєму праві розміщувати там ядерну зброю".

За його словами, такий розвиток чорноморського флоту РФ — це гра з нульовою сумою, бо турецький флот має набагато більші потужності. І поки Туреччина контролює протоки, флоту Росії нічого не світить в тому регіоні.

Різні погляди

Як повідомив соціолог, директор компанії Research and Branding Group Євген Копатько, за даними різних соціологічних компаній, 80-90% кримчан проголосували б ще раз за проведення референдуму. Самі ж українці вважають, що Крим повинен повернутись в Україну, однак за рік погляди людей стають більш песимістичними.

За рік, коли пройшла ейфорія у одних та песимізм у інших, люди починають реально оцінювати ситуацію. Але поки ситуація далека від того, щоб ми говорили про неї в конструктивному ключі,
зазначив соціолог.

За даними опитування, яке проводила його компанія в лютому, 38% респондентів вважають, що міжнародна спільнота повинна повпливати на Крим. Однак 11% респондентів вважають, що можна визнати факт анексії.

Разом з тим експерт зазначає, що питання Криму відійшло на другий план зараз для українців більш актуальні військові дії на сході України та вирішення внутрішніх проблем. Наразі це "відкладене" питання. Половина опитаних погоджується з думкою, що до питання Криму потрібно повернутись у майбутньому. 47% українців вражають, що Крим знов стане територією України. На питання "Наскільки ви згодні, що Крим ніколи не стане територією України" 38% опитуваних погодились з цією думкою, а 47% ні. За словами політологів, більше оптимістів щодо ситуації з Кримом проживають на заході країни їх в 1,5 рази більше, ніж на сході.