Святкують в розпал пахощів мигдалю - з кінця березня до травня. За словами працівників музею, це єдине місце в Криму, де мигдаль висаджений гаєм, адже зазвичай ці дерева ростуть поодинці. Тут лише два його сорти - гіркий та солодкий, а от колір від сорту квітів не залежить, він може змінюватись щороку від білого до малинового. Письменник висадив мигдаль майже 70 років тому, на місці такого ж самого раніше винищеного гаю.
“В часи війни 41-45 років на його території знаходилися німецькі окупанти, вирубали насадження паркові, а після евакуації письменник повернувся і знову все посадив”, - каже заступник директора з наукової роботи музею Тетяна Куземська.
Гості мигдалевого свята - місцеві школярі. Щороку в гаю для них влаштовують театралізовані вистави та конкурси. Цьогоріч учням розповідають про застосування мигдалю у різних сферах, наприклад, в кулінарії чи косметології. В формі гри школярі шукають мигдалеві скарби, згодом дівчаток посвячують у принцеси, а хлопців у принци.
“Мене вибрали королевою кохання. Ми грали в повара, в кого буде смачніша старва з мигдалю”, - каже школярка Настя Романова.
За 30 років, які письменник мешкав Алушті, він самотужки облагородив 1,5 гектара землі. Окрім мигдалевого гаю, висадив кипарисові алеї, виноградники та ще кілька десятків найменувань рослин та квітів. Сьогодні садиба Сергєєва-Ценського - пам’ятка архітектури.