Від Академії наук хочуть забрати право розпоряджатися власною землею

Очолити війну за землі Національної Академії наук намагається Кабінет Міністрів, який минулого тижня подав до Верховної Ради проект закону, згідно з яким пропонує припинити одноосібне право Академії наук розпоряджатися власною землею.

Віктор Швартау вже кілька років наукову діяльність поєднує із захисною. Захищає землі Інституту фізіології рослин і генетики НАН України. З середини двотисячних у селищі Глеваха Київської області не припиняються суди, каже він.

“Останні шість років Академія Наук веде судові справи і кількість судових засідань вже перевищує тисячу. На сьогодні всі судові справи виграні. Але велика кількість ділянок ще залишаються захопленими. Селищна рада продовжує захоплення державних особливо цінних орних земель”.

Глевах - одна з територій, де ведеться "боротьба"

У Глевасі склалася неоднозначна ситуація. З одного боку Академія, яка захищає свій науковий потенціал, - на землях культивують особливо цінні сорти пшениці та кукурудзи. З іншого - люди, які отримали від селищної ради ділянки на землях інституту і вклали гроші в будівництво.

Окрім питання законності, актуальним є питання безпеки. Частина новобудов з'явилася поруч із Науково-інженерним центром "Матеріалообробка вибухом" Академії наук України. Тут практично щодня проводять небезпечні наукові досліди.

“Якщо буде великий заряд, ці будівлі просто потріскають. Зі сторони сільської це ради обман людей”, - говорить васильківський міжрайонний прокурор 2008-2010 років Сергій Морозюк.

Окрім приватних будинків, на спірних Глеваських полях з'явився величезний літак. Науковцям так і не повідомили, що тут мають будувати. Ходять чутки, що розважальний центр.

Державне господарство "Черкаське" - ще одне поле бою

Втім, не лише Київська область та Інститут фізіології рослин воює за угіддя. Із земельними проблемами зіштовхнулися в Державному Господарстві "Черкаське" Національної академії аграрних наук. Цього року суд став на бік науковців. Відстояло свої 432 гектари і наукове підприємство "Кримська Роза".

Досі в земельних питаннях науковці сподівалися на підтримку органів влади. І вона, здавалося, була на їхньому боці. Саме тому проект закону, який у Верховну Раду подав Кабінет Міністрів, став для них шоком. Згідно з ним, земельні ділянки, що перебувають у віданні Національної академії наук України або національної галузевої академії наук, підлягають вилученню в разі їх нецільового використання строком понад п’ять років.

Презентувати законопроект у Верховній Раді має міністр економічного розвитку й торгівлі України Ігор Прасолов. У профільному міністерстві не знайшлося людини, яка б могла прокоментувати необхідність ухвалення такого документа.

Не вдалося почути й думку народних обранців з приводу одіозного законопроекту. Члени комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради в останній момент скасували зустрічі. Учасники земельних конфліктів не на камеру зізнаються: на них тиснуть на найвищому рівні, вимагають припинити захист ділянок.

Про те, що у справу дослідницьких земель академії втручаються так звані "ляльководи" Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, повідомляв уряд ще у 2010-тому році - і просив провести службове розслідування

Втім, жодної реакції не звернення не було.

Ціна питання за гектари, які не виділять, - життя

Загальна площа земель Національної академії наук - близько 177 тисяч гектарів. З них 172 тисячі - землі природно-заповідного фонду. Ціною такої ділянки може стати здоров'я або життя.

У 2008 році в столиці вбили керуючого справами Академії Валерія Арсенюка, який вів майнові питання інституції. Справу досі не розслідували, вбивцю не знайшли. Науковців і навіть людей, які безпосередньо працювали на академічних полях, залякували.

“Нашого директора вивозили в поля і так скажемо, спілкувалися”, - член-кореспондент НАН України Віктор Швартау.

А тим часом, в Академії Наук стверджують: за роки незалежності тут отримували кошти лише на заробітну плату, та й те - в мінімальному обсязі. Всі інші витрати компенсують за рахунок наукової праці. На плечі науковців лягли питання обслуговування та ремонту майна Академії.

Оплачують вони і судові витрати під час баталій за землю.