• укр
  • рус
Архів
Курси валют
+12°
+22° +22°
  • завтра
    +22° / +14°
  • п’ятниця
    +22° / +14°
  • субота
    +22° / +14°
youtube @24
Loading...
google @24
vkontakte @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Дивись онлайн онлайн
укр
Для можливості перегляду онлайну потрібно встановити Adobe Flash

Крупним планом: Серед цьогорічних абітурієнтів - і в'язні, і люди з фізичними вадами

Для можливості перегляду онлайну потрібно встановити Adobe Flash

Українські університети відкрили двері для цьогорічних вступників. Очікують щонайменше 320 тисяч абітурієнтів. Але в Міністерстві освіти і науки прогнозують, що за п’ять років кількість студентів може зменшитися вдвічі.

Основна причина – демографічна криза. Поряд з тим, більшає охочих виїхати навчатися за кордон. Немало й тих, для кого вища освіта - недосяжна вершина.

У Київському слідчому ізоляторі готуються до ЗНО

Тутешні абітурієнти на ЗНО не ходитимуть. Працівники профільного центру прийдуть до них самі. Цьогоріч у Київському слідчому ізоляторі тестування складатимуть двоє – хлопець і дівчина. На підготовку витрачають кілька годин на день, підручниками їх забезпечили. Вирок у їхніх справах ще не оголошений.

"На юридичний поступаю, хочу стати адвокатом ... Я слідчим хотіла бути, але потрапила сюди, тож дорога закрита... А адвокатом, думаю, стану", - розповідає ув'язнена.

Ув'язнені вступники трапляються рідко

Такі випадки - рідкість. У Слідчому ізоляторі кажуть: вступні іспити у їхніх стінах відбуватимуться вдруге. Історія першого абітурієнта закінчилася щасливо: хлопець добре здав тести, вийшов на свободу і став студентом Київської політехніки. Ще один ув’язнений займався у стінах ізолятора науковою роботою.

"У нас неповнолітній ще був у 2009 році, знаходився у слідчому ізоляторі, він також навчався на одні п’ятірки...І дійсно в позаурочний час займався написанням наукових робіт. Написав дві роботи, які були передані до Малої академії наук", – розповідає заступник начальника Київського СІЗО із соціально-виховної роботи Олександр Савченко.

Львів'янин з вадами зору готується до іспитів

Львів'янин Владислав Колпаков цього року закінчив школу. Він не бачить, але добре вчиться, є кандидатом у майстри спорту із шахів, мріє вступити на філософський факультет. Юнак ретельно готується до іспитів.

"Незрячі можуть опанувати Інтернет, самостійно орієнтуватися... Інший шлях - це за допомогою книг або тестів, з якими можуть допомагати зрячі, бо таких книг для вступу шрифтом Брайля немає -тому що це дорого", – каже абітурієнт Владислав Колпаков.

Щороку у ВНЗ вступає 20-30 незрячих

Щороку в університети вступає 20-30 незрячих підлітків. Це половина випускників спеціалізованих шкіл. Вони охоче йдуть навчатися, бо вища освіта для них - чи не єдиний шанс отримати гідну роботу.

"Діти дуже прагнуть до вищої освіти, це прагнення більше, ніж у дітей здорових. Тому що у ланці середньої спеціальної освіти у сліпих дуже мало можливостей... Вища освіта є єдиною альтернативою якось себе знайти в житті",- каже директор Навчального комп'ютерного центру Українського товариства сліпих Сергій Васін.

ЗНО для незрячих цього року адаптували вперше

ЗНО для незрячих абітурієнтів цього року адаптували вперше. За грантові кошти. У спеціалізованих школах бракує книг, надрукованих шрифтом Брайля, і дітям складно вчитися читати, - кажуть в Українському товаристві сліпих. Вони не мають спеціальних карт, а отже, не можуть повноцінно вчити географію. Немає спеціальних конструкторів, і через це вони не зможуть дізнатися, як виглядають хімічні сполуки.

"Немає такого жорсткого відбору студентів, серед інвалідів з вадами зору, як було раніше…Зате ці діти не отримують достатнього тренажу психологічного. Тобто коли тебе не хотіли прийняти, і ти все ж таки вступив, то ти вже знаєш точно, чого ти хочеш. У тебе інша мотивація, і закінчивши вуз, у тебе більше шансів пробитися", - говорить директор Навчального комп'ютерного центру Українського товариства сліпих Сергій Васін.

Молоді люди надають перевагу навчанню за кордоном

Втім, не всі охочі до української освіти. Любов Дикун за кілька місяців здобуватиме фах політолога в Німеччині. Дівчина вже отримала відповідь від двох вишів, залишилося зробити вибір. Люба підрахувала: навчання за кордоном коштуватиме їй дешевше, ніж в Україні.

"З цієї осені майже в усіх землях, якщо я не помиляюсь, в 14, або 15 землях відмінили платне навчання, тобто можна вчитися безкоштовно, і до того ж є певна кількість годин, робочих годин, коли студентові дозволяють заробити…Одна з моїх подруг навчається в Хайлельберзі. За її підрахунками, а вона киянка, їй там вчитися і знімати квартиру з іншою студенткою дешевше, ніж тут", - каже Любов Дикун.

За кордоном освітній туризм є нормою

За кордоном освітній туризм - цілком звична річ: бакалаврат студенти можуть закінчити в одній країні, магістратуру - в іншій. А докторський ступінь мають змогу захищати хоч на іншому континенті. Потім із цим багажем повертаються й отримують гідну роботу на Батьківщині. Так, наприклад, роблять у Китаї.

"Всі ті, хто виїжджає останні років десять, в основному, відсотків на 70, якщо не більше, повертаються. Завдяки тому, що людина, яка отримала добру кваліфікацію в доброму університеті, отримує пристойну роботу в Китаї. Людина, яка повертається з науковим ступенем в університет, отримує добру позицію в університеті, отримує житло, яке є у кілька разів краще за звичайне стандартне житло китайського громадянина", - говорить президент Міжнародного фонду досліджень освітньої політики Тарас Фініков.

Українці їдуть вчитися за кордон, аби залишитися там назавжди

В Україні ситуація інша. Фахівці з іноземним дипломом воліють на Батьківщину не повертатися.

"Більшість тих студентів, які до нас звертаюся, це абітурієнти, які планують свою кар'єру у Польщі, або десь далі за кордоном. Деякі повертаються назад, але дуже мало таких випадків знаємо", - каже координатор програми "Освітаполь" Тетяна Сорока.

Іноземні дипломи в Україні доводиться підтверджувати

Україна не тільки не заохочує повертатися. Для тих, у кому переміг патріотизм, вона приготувала особливе випробування. Диплом потрібно нострифікувати. Це означає, що вам знову доведеться складати державний іспит, тепер уже перед українською комісією. І байдуже, що ви випускник одного з найкращих вишів світу.

"Ну наприклад, є 35-37 країн, з якими Україна має договори про автоматичне взаємовизнання дипломів і наукових кваліфікацій і зрозуміло, є ще 150 країн, з якими таких угод немає. Я знаю людей, які перезахищались тут із Гарвардським дипломом, Кембріджським дипломом, з дипломом Масачусецького технологічного інституту", - розповідає президент Міжнародного фонду досліджень освітньої політики Тарас Фініков.

Коли у тебе за плечима Гарвард, додаткова комісія в Україні виглядає приниженням, тож бажання тут залишитися швидко зникає. Згідно з даними звіту ЮНЕСКО "Дайджест світової освіти" тільки у 2011 році з України виїхало понад тридцять тисяч потенційних студентів.
 

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

powered by lun.ua
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО 24 Радіо 24
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2015, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук