Утім, танки на його конвеєрах з'явились не одразу, адже починалось усе з паровозів. Ще в далекому 1897 році тут випустили першу модель, а незабаром виробництво сягнуло таких масштабів, що саме Харків випускав кожен п'ятий паровоз для Російської імперії.
Та з часом пріоритети змінюються. У 1929 році до локомотивів і тракторів уперше приєднуються танки. Це був "Т-12". Характеристики відверто слабенькі: конструктори тільки починали вдосконалювати броню, плазунове шасі та гармати. Зате через 10 років, коли розпочалася Друга світова, харків'яни вже мали креслення свого основного дітища: "Т-34".
22 червня 1941 року війна дісталась і Радянських кордонів, завод терміново переходить на цілодобову роботу у 2 зміни по 11 годин. Та німці підступали надто швидко, потрібно було евакуйовувати виробництво. У середині вересня вивезли 8 тисяч працівників, усі верстати, інструменти, заготовки та комплектовання. Порожні цехи підірвали.
Читайте також: Новітні боєприпаси бойовиків залишили вирву шириною у 5 метрів: опубліковані фото
Завод розділять на 2 частини: У Нижньому ТагІлі вироблятимуть танки, у Челябінську – двигуни. Оскільки половина працівників пішла на фронт, їм на заміну прийшли жінки, пенсіонери та учні ПТУ.
Солдати хвалили "Т-34" за простоту обслуговування і легкість ремонту, тож Кремль постійно підганяв і збільшував замовлення. Працівникам вдалося вийти на неймовірний показник – 650 танків за місяць, іноді перевершували планку в 700 одиниць. У травні 1945 року вийде 35-тисячний танк і "Т-34" стане найчисленнішою бойовою машиною Другої світової.
Після війни завод повернеться в рідний Харків, а його механіків ще довго відправлятимуть на інші підприємства передавати досвід.
У 1985 році розпочали серійне виробництво "Т-80", а вже за часів незалежності України 320 таких моделей підготували для Пакистану. У 1995 році на його основі сконструювали один із кращих танків сучасності "Т-84" і його модифікацію "Оплот". Це стало новим проривом для легендарного заводу. Тут досконале все: башта з гарматою, що повертається на 180 градусів менш, ніж за 5 секунд. Броня, що витримує обстріл практично всіх сучасних боєприпасів. І неймовірна прохідність.
Читайте також: Чому Росія не здатна збивати сучасні американські винищувачі: пояснення пілота
Харків'яни зрозуміли: замість того, щоб створювати нові моделі, раціональніше модернізувати старі. Так на базі "Т-64" з'явились новенькі "Булати", які за часів АТО стали основний бойовим танком української армії.
І нарешті "БТР-4 Буцефал", який став суто українською розробкою, адже від попередніх моделей залишилася тільки броня. Зараз у цехах знову кипить робота. Потрібно не лише готувати нові танки, а й ремонтувати пошкоджені.
Завод імені Малишева, безперечно, зменшив обсяги виробництва, єдине, чим він точно не збирається поступатись, – якістю. Тримає марку вже понад 120 років.